Жинка нэ настилькы проста...

(параллельно украинский и русский)


См. также стихи.ру


Вільне – 1

Адже ж є таке могутнє та складне поняття як внутрішня вільність, коли навіть найостаннійший раб, бездомник або інша знедолена людина може на кілька порядків
внутрішнє, тобто істинно, бути вільнішою навіть від найсильніших світу сього –
часто невільників свого становища та навіть своєї завнішньої могутності.


Свободное - 1

Есть ведь такое мощное и сложное понятие как внутренняя свобода, когда даже самый последний раб, бомж или другой обездоленный человек может на несколько порядков внутренне, т.е. истинно, быть свободнее даже самых сильнейших из сильных мира сего –
часто невольников своего положения и даже своего внешнего могущества.



Вільне – 2

«Щастя людини – десь поміж свободою та дисципліною.
Одна вільність без строгої дисципліни та правила без почуття
 свободи не можуть створити повноцінної людської особистості»
І.П.Павлов

Який сенс у свободі?!
Для чого теж і ця незалежність, якщо в більшості своїй люди ними на користаються ?!
Незалежно жерти?! Вільно хропти?! Незалежно жити паскудним життям?!
Вільно животіти?! Бешкетувати?! Звичайно, усе це чудово та здорово та, безперечно, прогресивно, якщо, скажімо, порівнювати з примітивним фізичним рабством та не говорити про свободу та незалежність розуму та духу, особистості, нарешті. І, звичайно, заява ця суперечлива. Але ж заявляється тут, як мені здається, щось значно більше. Адже ж як тільки ми отримуємо вільність від чогось, ми одразу ж мусимо уяснити, для чого нам потрібна ця свобода, як ми можемо або повинні нею розпорядитися. Бо добро та зло неминуче будуть трактувати вільність по-різному. Тут знову виникає пресловуте порочне коло, яке можна розірвати тільки примусом, тобто окресленим обмеженням свободи, щоб уникнути анархії та суспільного колапсу. Питання це, зрозуміло, віковічне, але не прокляте та цілком розв’язне.
Таким чином, людині треба звільнитися, досягти свободи від дуже багатьох речей. Але не менш важливим, якщо не більш принциповим, є питання: для чого, в ім’я чого? Це внутрішнє суттєве питання, на яке кожний може та мусить відповісти тільки сам.

Свободное - 2

«Счастье человека – где-то между свободой и дисциплиной.
Одна свобода без строгой дисциплины и правила без чувства
свободы не могут создать полноценной человеческой личности»
И.П.Павлов

Какой толк от свободы?!
Зачем также и эта независимость, если в большинстве своём люди ими не пользуются?!
Независимо жрать?! Свободно дрыхнуть?! Независимо жить пошлой жизнью?!
Свободно прозябать?! Буянить?! Конечно, всё это прекрасно и здорово, и, несомненно, прогрессивно, если, скажем, сравнивать с примитивным физическим рабством и не говорить о свободе и независимости ума и духа, личности, наконец. И конечно, заявление это противоречиво. Но заявляется-то здесь, как мне представляется, нечто гораздо большее. Ведь как только мы получаем свободу от чего-то, мы тут же должны уяснить, для чего нам нужна эта свобода, как мы можем или должны ею распорядиться. Ибо добро и зло неизбежно будут трактовать свободу по-разному. Здесь опять возникает пресловутый порочный круг, который можно разорвать только принуждением, т.е. определённым ограничением свободы, чтобы избежать анархии и социального коллапса. Вопрос, разумеется, извечный, но не проклятый и вполне разрешимый.
Таким образом, человеку необходимо освободиться, добиться свободы от очень многих вещей. Но не менее важным, если не более принципиальным, является вопрос: для чего,
во имя чего? Это внутренний сущностный вопрос, на который каждый может и
должен ответить только сам.



***

По незрілому розмислу нічого не дозріє.


***

По незрелому размышлению ничего не созреет.



***

Якщо дати по шиї не помагає,
треба гнати в шию.


***

Если дать по шее не помогает,
надо гнать в шею.



***

Чорного пса не відмиєш до білого...
Все одно і його треба періодично купати.


***

Черного кобеля не отмоешь добела…
Все равно и его надо периодически купать.



***

Інколи я зустрічаюсь із самим собою.
В основному, коли голуся.
Розкланюємося...


***

Иногда я встречаюсь сам с собой.
В основном, когда бреюсь.
Раскланиваемся…



***

Не встигнеш упасти перед жінкою на коліна,
як вона одразу сідає на них.


***

Не успеешь упасть перед женщиной на колени,
как она тут же падает на них.



***

Жінка не настільки проста,
щоб періодично не прикидатися простачкою.


***

Женщина не настолько проста,
чтобы периодически не притворяться простушкой.



***

Козирів жодних у нього немає.
Але зате він завжди ходить та попадає у масть.


***

Козырей никаких у него нет.
Но зато он всегда ходит и попадает в масть.



***

Ми зійшлися в дрібницях,
але розійшлися в головному.


***

Мы сошлись в пустяках,
но разошлись в главном.



***

Багато думати - псувати колір обличчя.
Тому наші красуні та красунчики такі рум’яненькі.


***

Много думать – портить цвет лица.
Поэтому наши красавицы и красавчики такие румяненькие.



***

Те, що остання чарка явно була зайвою,
узнаеш уже після того, як випив її.


***

То, что последняя рюмка явно была лишней,
узнаёшь уже после того, как выпил её.