Святковi пригоди Катрусi i гнома

Святкові пригоди Катрусі і гнома
(фрагмент з книги)

Наближався Новий рік, але перед святом почали хворіти гноми. Коли Василько звернувся до дівчинки за допомогою, Катя з радістю погодилася допомогти.
Мороз, Сніг, Дід Мороз, Катя, гном - усі дружно роблять все для того, щоб у діток і у дорослих було свято.
_____________________________

Ще два дні і буде свято! – задоволено всміхнулася Катруся, поглянувши на красуню ялинку. Ой, цукерки на стрічках забула почепити... – пригадала вона і побігла на кухню.
- За віконцем снігопад
На ялинці зорепад:
Печиво, горішки
Серпантин та шишки – пролунав поряд знайомий голос.
- Привіт Василько, - радісно обійняла гнома дівчинка. – Як ти?
- Я добре, а ти як?
- Та все гаразд. Ось до свята ялинку прикрашаю.
- Бачу, - посміхнувся гном. – А Миколка як? – запитав.
- Добре. Бабуся вже купила йому цуценятко. Я ще з ними разом ходила вибирати. Такий малюк гарненький! - дівчинка аж зажмурилася від задоволення, пригадавши яке диво вже декілька днів „наводить лад” у Миколки вдома.
- Ось і славно, - посміхнувся гном. – А бабуся як себе почуває?
- Бабуся з того часу жодного разу не скаржилася на здоров’я. А знаєш, - замислившись сказала дівчинка, - вона навіть трішки помолодшала: бадьорою і щасливою стала. Я до них часто у гості навідуюсь. Вона мене кожного разу пиріжками пригощає.
- Я радий, - промовив Василько і, заскакавши на одній нозі, заспівав:
Часу новий відлік-хід
В ліс казковий в нас похід...
- А про який ліс ти тільки що співав? – запитала Катя у гнома.
Вона вже зрозуміла, що у кожній його пісеньці є зміст.
- Я по справі до тебе прийшов, Катерино. – Хитро примружившись, Василько продовжив співати:
Скоро казка в дім ввійде
Диво кожного знайде!
- Я здогадалася! – заплескала у долоні Катя. – Це з святом пов’язано.
- Розумнице ти моя, - похвалив дівчинку гном. Простягнувши їй жменю цукерок, додав: Звісно, що з святом.
- Розповідай!
- Мені допомога твоя потрібна, - лице Василька стало серйозним, - розумієш, у цьому році перед святом почали хворіти гноми. Не знаю що, чому і як, але більшість лежать по своїх домівках з температурою. А Новий рік вже на носі! Потрібно Морозу нагадати за свято, зі Снігом переговорити, та й Діду Морозу допомогти з подарунками! Такі ось у мене справи, Катерино, - проказав гном і запитав:
- Так що, допоможеш?
- Звісно, допоможу! Ти ще запитуєш?! – здивувалася дівчинка.
- Значить, в добру путь...
Із сніжинок хороводи.
Вже замерзли в ріках води
Ми до Сніга летимо
Там варення поїмо...
Все почало танути: кімната, прикраси, ялинка... А потім...
Спочатку розпливчато, а потім все чіткіше та чіткіше почали промальовуватися обриси крижаного моста.
- Ой! – перелякано викрикнула Катя, побачивши величезного білого ведмедя.
- Не бійся, він зі снігу, - заспокоїв дівчинку Василько.
Катя розсміялася:
- Справді. А я спочатку подумала, що він справжній.
Вона погладила снігового велета, і здивовано почала роздивлятися навколо себе:
- Гарно-о-о! - захоплено вимовила, дивлячись на велетенській сніговий замок.
Тонкі крижинки були замість скла, а рами вражали витонченістю крижаних переплетінь. Кожна снігова цеглина була прикрашена сніговиком, а двері були настільки величезними, що дівчинка, піднявши голову вверх, захоплено прошепотіла:
- От це так-та-а-ак!..

________________
ISBN 978-966-361-284-3
© Гуркіна Н.А., 2008