Мене слова порабощаюць,
Навколо мене Дивний Ліс,
До неба думки улітаюць,
А я в той Ліс лише заліз.
Давно мене вже не лякає,
Що мій свободний дух париць,
І як це дивно і вбиває,
Шо я літаю. Тільки миць
Мене захоплює, вражає,
І серце вогнем аж гориць,
Та вічність мене поглинає.
Та знову я вертаюсь в світ,
Все мертве, спиць або куняє,
Я озернусь: чи і я у сні?
Навколо мене янгел сяє,
І обережно, до спини,
Чарівні крила причіпляє,
Той дар від Бога не мені.
Бридун
© Copyright: Стюарт Снежный, 2008
Свидетельство о публикации №208100800349
Свидетельство о публикации №208100800349
Рецензии