Що значить для мене слово Чорнобиль?

       Невелике, миле, провінційне українське містечко, потопаюче у зелені вишневих садів та білому цвіті яблунь. Літом тут відпочивали не лише українці,а і ленінградці, москвичі. Тут люди відпочивали, займалися улюбленими справами, порались у садах, ловили рибу Прип*яті. І здавалося, що дивовижно гармонійно злились краса поліської природи та бетонні мури 4-х реакторів ЧАЕС, але так бути не може….
       Ще на початку квітня 1986 року місто просто кишіло людьми, дитячим сміхом, містом гуляли матері з дитячими колясками . Була повна ідилія. Місто процвітало….
       Та це було в минулому….
       А зараз….
       Місто спустошене…. Більше не чути тут гомінкого сміху дітлахів, більше не їздять машини, шкільні автобуси, не співають птахи. Тепер намертво замкнуті школи, лікарні, магазини, опечатані квартири, будинки….
       Але, навіть, залишене жителями, місто не померло. Воно продовжувало жити і боротись. Але жити по суворим абсолютно новим для всіх законам атомного Ірода.
       У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року стався вибух на 4-му блоці ЧАЕС, який залишив гіркий біль у серцях лікарів, що надавали тоді допомогу, пожежників, які намагалися загасити вогонь, йдучи на вірну смерть, а також охорони, міліції, батьків, чиї діти перебували на станції під час вибуху. Вранці місто спало, не знаючи, яке горе сталося. Діти йшли до школи, дорослі – на роботу, молоді матері прогулювались з дитячими візочками на свіжому повітрі, не знаючи, що рівень радіації уже в 100 разів перевищує норму!
       Чому сидячі при владі чини не вжили потрібних заходів? Невже лікарі, до яких привозили пожежників та працівників станції зі схожими симптомами, не здогадувались, що щось не те? Чому не били тривогу? Можливо і били, тільки ми не знаємо, до людей ця тривога не доходила – влада боялась паніки….
       А коли нарешті прийняли остаточне рішення про евакуацію(через 8 днів після вибуху), то було пізно. Багато людей померло від променевої хвороби, багато отримало значні дози опромінення.
       Зараз Чорнобиль та чотири блоки АЕС сплять спокійним сном серед безлюдних вулиць, як і колись зелених садів та чекають, доки заговорить совість останнього винуватця, адже не всіх засудили, розглядаючи справу вибуху на Чорнобильській атомній електростанції.