***

Та ще ж молоде...

Йде те насупивши брови, і нічого не каже
Про що саме дума воно
Я його друг, та навіть зі мною мовчить, мов риба
Мабуть задумало щось.

Ні він завжди звична людина, така як і я
А іноді як замовчить...так нічого і не почуєш.

Щось по дивному змінився він швидко просто на очах
В ньому заграла якась таємнича особа
Похмурений, мабуть по-іншому дивиться на світ
Краще поговорив і розважався він з нами.

Як рапто заговорить, тими дивними словами
Я думаю про життя
Та яке в біса життя? Ти ще молодий нічого не тямиш у цьому.
Щоб робити зразу висновки якісь.
       
Як почув від мене такі він слова, то й розсердився
 втік, щоб побуть на одинці.

Я довго себе за таке карав, однак його не осмілив чіпати.
Якось сидячи в темряві, в повній тиші нічній я задумався
Ні про що інше як про життя.

Як же я? Сам нічого не тямлячи в житті
Можу йому так перечити?
Сівши, подумавши я зрозумів
Я не в праві вказувать йому.

Життя зрозуміть – треба весь вік прожити
Всі ті випробування, біди нам даються не просто так
Щоб їх переживши і дійти висновку:
Я нічого не розумію.

       22,10,08