Ранкова тиша, чути тільки крик дихання,
І стукіт десь під серцем не вщухає,
Отак з собою поговорю ще востаннє,
Тоді ж не буде часу, я це знаю.
Мене ти чуєш, я з тобою б’юся,
Живу тобою, крихіткою плачу,
Вночі за тебе жадібно молюся,
Чекаю день, коли тебе побачу.
Ніхто тепер не думає за мене,
Я прагну відчувати все до краю,
І літній простір, і життя зелене,
Я вже сьогодні трепетно вдихаю.
І ніч коротка, сон такої ночі
Якийсь далекий, ніби те минуле,
Вже скоро ти розплющиш свої очі
Відчуєш все донині невідчуле.
Блакитні сльози, перші, як сльозинки,
Впадуть раптово на обличчя біле,
Мої це сльози – серця половинки,
Вони мені і вороги, і милі.
Далеко вже зайшлося серце в мріях,
І сонце піднялось з колін сонливо,
Дрімає поруч хтось життям моїм на віях,
І чисто дивиться на світ – щасливо!
30.04.06
Ранкова тиша
© Copyright: Твоя Любимая, 2008
Свидетельство о публикации №208120300306
Свидетельство о публикации №208120300306
Рецензии