Твої очі душею наповнені –
Розмарину, тюльпану, смежі,
Я боюся глибокої повені,
Розмиваються, тільки чужі,
І обійми, й слова і перекази,
Тільки ти не вертайся назад,
Якщо знову розгублені докази,
То любов моя йде на спад.
Я б умила росою холодною
Заціловані pуки твої,
Та не стала я квіткою жодною,
І не зрошені губи мої.
Сонця мало, і навколо сутінки,
Я не буду спиняти розмов,
Та тобою навіки я житиму,
І воістину буде любов!
Я люблю життя
© Copyright: Твоя Любимая, 2008
Свидетельство о публикации №208120300308
Свидетельство о публикации №208120300308
Рецензии