Писав мені ні перами, ні фарбами ясними,
Отак з душі спускалася слова,
Які і ранили, і били, і любили,
Від них була я мертва і жива!
Тримав за руки, грів мої вустами,
Цілунки – вічність, та спливали в мить,
Ми не встигали серцем обмінятись,
Ти до кінця не зміг мене любить…
Не зміг зостатися не в грудях, а у серці,
І очі бачили тебе лише відвівши погляд,
Ти жив зі мною, у мені тримався,
Та я не відчувала ні тепла, ні догляд.
Читав книжки – мовчав у вечірньому світлі,
Дивився в очі – бачив не мене;
Любов у нас свята була та чиста,
І знала я, що швидко все мине…
Писав менi
© Copyright: Твоя Любимая, 2008
Свидетельство о публикации №208120300325
Свидетельство о публикации №208120300325
Рецензии