Раптово очі правдою умились,
І час брехні розкритої настав,
Вуста мої щодень за вас молились –
Ніхто не попередив, не сказав.
Чому ж цей світ, як ворог, відвернувся,
І грішні стали, що були святими,
І гнів раптово в крик чийсь обернувся,
І заіржавіли слова – були ж недавно
золотими…
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.