Сергей Жадан Тереза

Редко листаешь наброски, а в них -
Тесно и пестро – лестницы, спальни,
Двери строений, вьюны мостовых
Улиц. Умеренно-континентальный
Климат страны. Счастье. Ментальность
Первых селений. Быстро мазки

грубо, легко закрывают сукно
остатками красок. Их поволока
ссохлась под солнцем. Теряется дно.
В мокром пространстве виснут волокна
Осени. Влажный туман у порога.
Так и расти, открывая окно,

Храня что досталось - остатки вер,
Желтизну письма, его дань свободе.
Так, чтобы после соком в траве
Вдруг ощутить на изнанке, в природе
Горла сквозняк тот, черный, Господен,
Открывающий стихотворению дверь.

Все, что ушло, что оставил, познал -
Карты держав и гаданья на слове,
Ворохи писем, твои города,
эпос, промышленность, вечная повесть;
Вся анатомия, честность и совесть,
Вся переполненность, вся высота.


Тереза
3.
Зараз гортаєш чорнетки, в яких
Тісно й строкато – сходи, вітальні
Двері будівель, бруківки в’язких
Вулиць. Помірно-континентальний
Клімат країни. Солодка ментальність
Перших поселень. Світлі мазки.

Прудко заповнюють грубе сукно
Рештками фарби. Густа поволока
Зсохлась під сонцем. Губиться дно.
В мокрому просторі виснуть волокна
Осені. Післяобідня волога.
Так і рости, відчинивши вікно,

Дбаючи спадок – залишки вір,
Зжовкле письмо – цю данину свободі,
З тим, щоб колись, наче сік у траві,
Вперше відчути на самому споді
Горла той протяг – чорний, Господній,
З котрого, власне, і родиться вірш.

Все, що миналось, і все, що всотав, -
Мапи держав, ворожіння на слові,
Стоси листів, повітові міста,
Зібраний епос, важка промисловість,
Вся анатомія, чесність і совість,
Вся переповненість, вся висота.

Из книги: Сергей Жадан. "Цитатник". - Харьков: "Фолио", 2005.