Г. Каневский Путевое

тут зупинись, послухай тиху вість
не все тобі платони і декарти
я гість лишень, я здалеку тут гість
я безкредитний мандрівник без карти

в долонях розсипаюсь легкості
без прізвище звання і навіть ймення
чи чули ви як тут мовчать дрозди
плекаючи безкрилість забування

на каву встигне вчасно він авжеж
журналів спорту кризи аналітик
тут ліжко незастелене, але ж
і ніколи він літерацький критик

Легкі пташиних ранків тут рядки
прозорість листя світло несвідоме
Можливо дрізд я здалеку сюди
Мені птахи тутешні невідомі

*
[putevoye]
ostanovis. poslushay svysoka.
ne vsyo tebe platony i dekarty.
ya novichok. ya gost' izdaleka.
ya bedniy strannik bez kreditnoy karty.

ya - rossypju. menya legko v gorsti.
bez prozvische. bez zvaniye. bez imya.
slyhali l' vy, kak tut poiut drozdy,
gde za spinoy krylami - amneziya?

pospeet k kofe radostniy postrel,
glotat' gazetniy sport i umniy krizis.
ego esche ne ubrana postel',
a on uzhe literaturniy kritik,

no utrom ptiza lyogkaya stroka,
no listyev ten' prozrachnaya, skvoznaya.
vozmozhno, drozd. ya gost' izdaleka,
i mestnyh ptic ya golosa ne znayu.

chapel hill,
north carolina,
23/09

http://gaika-tool.livejournal.com/413031.html