Безглуздий день
Безглуздий день, слякотна сива ніч -
Сон сподівань і мряка коливання.
Минають дні колісного бряжчання
Скрізь гомін мертвих, спалах лихоліть.
Чого так смутно і від туги страшно? -
Від вигадок, нав”язливих думок -
Бистриною, засмічений струмок,
Жбурляє в поєдинок рукопашний.
Кидаєшся зганьблений, бо цнотливий
Оманою своєю!.. Імітатор,
Скрізь сон белькочеш тужно: ”Гладі-і-а-а-атор...”
Мов учень безпорадний і зрадливий.
Йдеш, ніби-то, до щирого добра,
Як баляндрасник хижий - рвати око,
Безглуздо зневажа слова пророка...
Розбите люстро вщент - розбита гра.
Потворні маски майстра люцифЕра
В уламках гострих кривляться потворно
І зазирають... й скреготять валторни.
Дбайлива смерть мерщій добром пригОрне,
Та чи приставить до нової ери?
© Copyright: Татьяна Кулагина Кузнецова, 2009
Свидетельство о публикации №209020200767
Свидетельство о публикации №209020200767
Рецензии