11, 5

Теперь він заходив майже кожен день, і найцікавіше було те, що білявці це подобалося. Певне,їй більше подобались саме передчуття його появи і сам прихід його, ніж те, що відбувалося потім між ними. Те що відбувалося потім він жартома називав "майже діти", а вона - "майже аліменти". Все ускаднювало те, що вона мула заміжньою, а він - багатокоханцем, але кожний день (саме день!) він приходив до неї, вдаючи з себе напівмаску напів поета напів романтика. Ця маска йому потрібна була як вхідний квиток в атобус кохання (або його музи - кому як подобаеться).
Ага, він і з чоловіком її був знайомий.. П-о-з-н-а-й-о-м-и-в-с-я!!! Одне знайомство з нею - це три мільярди знайомст з ним, з такою з в и ч а й н о ю людиной.
Вона роуміла, що новою ерою її життя буде той час, коли він НЕ прийде. І в цю ноу еру, в вікно її дивлося вона з фанатичною цікавістю... Їй цікаво було з якої причини він не прийде.
Отак авторка може в 11,5 рядках розказати вам про ціле життя - її внутрішьне - точно.
А він не прийшов (не дійшов!) бо по дорозі до її будинку побачив особу з більш чарівнішим поглядом ніж у неї...

У той день до неї, Маріани, приїздила мати, тому вони тепер із ним будуть хоча б родичами.