Кольорова

     Я одна з багатьох. Така як всі. Нічим не відрізняюся з-проміж сотень інших. Сіра.  Пройшовши повз мене ти, можливо, навіть не звернеш на мене уваги. Але... придивися трохи уважніше. Відкрий очі. Відкрий душу й серце. Слухай. Спостерігай.
     Аж раптом ти побачиш, що моя шкіра бліда й біла… я холодна, наче крига… не підходь, бо обпечешся!
     Та вийде сонце – і моя шкіра стане блакитною або ультрамариновою, наче глибоке весняне небо. Я спокійна, впевнена і уважна. Мої очі нагадують квітневе море: сірі, бездонні й холодні.
     Підійди до мене. Подивись в моє обличчя. Його риси такі звичайні і такі незвичні, бо вони невловимі. Відвернись – і ти не згадаєш мого обличчя. А я вже смугаста: темний трав’яний зелений колір перемежовується світло-салатовим, як перше весняне листя на деревах. А очі – глибокого болотного зелено-коричневого відтінку: не дивись, бо засмокче! То небезпечно!
     Посміхнись мені – і отримаєш жовту посмішку у відповідь! Мої очі випромінюють сонячне сяйво, тож прикрий обличчя рукою, бо засліпнеш! Жовта – неначе в японця! – шкіра нагадуватиме тобі лимон. Якщо занадто кисло – можеш додати цукру. Та я надаю перевагу лимону із сіллю.
     Обніми мене – і моя шкіра неодмінно набере помаранчевих відтінків, а очі стануть спочатку жовті, наче у хижої кішки – і я захочу вирватися, та якщо втримаєш – вони поступово зійдуть до чайного. Зибучі піски. Кішка спокійна й сита. Вона муркоче від задоволення й обіймає тебе теплими лапами, трошки заганяючи кігті в твоє тіло. Не сильно і навіть не боляче. Просто щоб ти відчув, наскільки їй зараз затишно. Почеши її за вухом – і щасливішої істоти нема в цілому світі!
     Притулися губами до мого обличчя – й моя шкіра спалахуватиме червоними променями, і з часом набере червоно-коричневого відтінку. Індійці майя знали таємницю. І я знаю її – ти побачиш то в чорних смоляних очах. Трохи нахилися, якщо хочеш – і я відкрию ту таємницю тобі. Тільки її треба переказувати не на вушко: її переказують із вуст в уста…Присмак малини чи полуниці: ти зрозумів таємницю.
     Зазирни мені у вічі. Блакитні й теплі, як небо після травневого дощу. Подивись в мої очі. Свої очі.