Я піднімалась сходинками у майбутнє,
А ти ішов назад - у забуття...
І сталось так - ми поглядами стрілись,
І ти навік ввійшов в моє життя.
Не варто говорити, що востаннє
Ти зустрічав червоний захід сонця,
Що зовсім не хотілось жити,
Я впала долеє твоєю до віконця...
Ти підійняв, твої обійми щирі,
І я в очах твоїх, як віск, топлюся,
Живу лише твоїм палким натхненням
І Богу за тебе щодня молюся.
Невже немає сил отак піднятись,
Рука тримає, та душа не хоче,
Я ж вилікую всі твої недуги,
я буду цілувати твої очі.
перетерпи цей біль і ту образу,
вони чужі тобі, лихі і непростимі,
Ти будеж жити моїм серцем і любов'ю,
А я - святими вустами твоїми!
І що за щастя - тихо обійняти,
І притулитися вночі, як до любові,
коли ти будеш тихо-тихо спати,
Нахмуривши свої красиві брови...
В любовi з тобою
© Copyright: Твоя Любимая, 2009
Свидетельство о публикации №209022700492
Свидетельство о публикации №209022700492
Рецензии