Незвичайна Инна Дружная

Чи це щастя, чи це смуток,
Не таким, як інші бути?
Надзвичайно
Незвичайну
як людину осягнути?
Не так живу, не те роблю,
не те, що інші бачу,
на крилах радості лечу
і тут раптово плачу.
Весела, радісна, сумна…
то гомінка, то мовчазна,
то злісна, то спокійна –
мінлива, непостійна.
То, як вогонь, уся горю –
миліш нема нікого,
то, наче холод, відгоню
усіх, хто є довкола.
Незвичайна
Надзвичайно
Я багато що втрачаю,
та всього, що є у мене –
своїх мрій – не помічаю.
Є лише одна морока:
незвичайна – одинока.


Рецензии