Я виміряла свою ненависть по осені, життями листя, що впало на долоні. Чекала поради від давно розбитого неба, але воно, як виявилося, німе.
Тонула в твоїх очах, захлиналася звуками ніжно-хриплого голосу.
Але ти боявся. Боявся моєї сили та незламності духу. Сказав рішуче "НІ", і придумав безліч причин. Мені чомусь здається, що ти й сам у ці причини не віриш. А тепер, я думаю, ти страждаєш. Ти все ще не можеш звикнути до моєї постійної посмішки. Якби ж ти міг зрозуміти, що та посмішка - то посмішка болю і страждання.
Ну хіба можна так любити?
А знаєш, я мабуть дивна, я люблю тебе п'яним. Ти тоді лише буваєш розсудливий і щирий. Тільки коли ти п'яний, ти ведеш себе адекватно, без усіх цих "понтів" і низького гумору.
Тебе тверезим я НЕНАВИДЖУ!
я люблю тебе пяним
© Copyright: Наталия Хижняк, 2009
Свидетельство о публикации №209032900714
Свидетельство о публикации №209032900714
Рецензии