Юля...

Оригінальна назва:                Племінниця

   Сьогодні в нашій родині довгоочікуване свято: в мене народилась племінниця. Тільки уявіть – я, Юлія Суперека, - стала тіткою! Фантастично! І хоча для мене це вже не в перше, до відчуттів все ніяк не звикну.
   Дуже люблю своїх племінників. Усіх – і бешкетних хлопчиків, і нечисленних, але завжди напрочуд вродливих, дівчаток. Всіх люблю! Але цю дитину любитиму особливо. Зрозуміла це тієї самої хвилини, як дізналась про її появу на світ.
   Воно і зрозуміло – молодша донька улюбленого брата, яка, окрім того що названа на мою честь, так ще і отримає божевільну хрещену матір – мене. Так вирішив брат. Любить він мене. Тобто, любив…
   Усі щасливі, навіть я посміхаюсь. Ще б пак – така подія…
    От тільки не все так безхмарно. Нажаль. Тільки декілька людей у цьому світі здогадуються, що я відчуваю. І вже зовсім одиниці можуть побачити різницю між моїм щасливим сміхом і тим майже істеричним станом, в якому перебуваю зараз. Ти був одним із них. Одним з небагатьох. Ти б це відчув. Я знаю, що відчув би! Але тебе вже немає.
   Зате тепер в світі є вона – твоя молодша дочка. Вовка, вона така гарненька! Якби ти тільки її бачив! Маленька, рожева, так щиро посміхається…
   І ще, брате… Невістка виконала твою останню волю – мою племінницю звуть Юлія. Юлія Володимирівна. І так, не хвилюйся, я буду її хрещеною. Дбатиму про неї, як про власну дитину, я ж тобі обіцяла! Це дуже почесно, брате. Я безмежно, просто до сліз зворушена.
   Але… Ти тільки не ображайся, будь ласка! Я б із радістю змінила племінниці ім’я та відмовилась від цієї великої честі, якби Бог здійснив одне, усього лише одне моє бажання – повернув тебе до нас. Щоб ти міг тримати на руках свою новонароджену доньку, Лерка розповідала тобі, а не пам’ятнику на твоїй могилі, які подарунки вона приготувала для сестрички, а Валерія – твоя дружина - не плакала щоразу, коли хтось із братів каже, що дівчинка схожа на тебе…
   Брате, нам тебе не вистачає! Так не вистачає…
   Досі не можемо пробачити собі, що дозволили тобі піти. Піти, так і не дочекавшись народження донечки. Ти просив розповісти, якою вона буде? Найкраща дитина в світі! 3.400! Ідеальна вага, якщо вірити акушерці.
   Але, Вовка… Вона ніколи не побачить власного татка. Татка, який пішов з життя за 64 дні до її появи на світ…
18 листопада 2008 року
P.S. Юленько, якщо ти читатимеш це вже дорослою: знай – тато дуже любив тебе. І ми всі тебе любимо та завжди будемо поруч. Просто в цьому житті щастя дуже часто ходить за руку зі сльозами. Так і сьогодні: в нас з’явилась ти, але нещодавно ми втратили твого тата. Будь сильною, дівчинко, все буде добре. Рано чи пізно, але буде! Твоя любляча тітка.