О почуття, розхристані дівиці!
Ну що вам с того, в вашому то віці!
Ну відпустіть ви серце волелюбне,
Бо ваші ласки враз його погублять!
Ох, відпустіть скоріше мою душу,
Хай вона крики розуму заглушить.
І щоб думки порочні відлетіли,
Хай заспокоїть розжаріле тіло!
Чи не втомились ви жорстокої забави?
Чи не достатньо вам і так дурної слави?!
О почуття, подруги молодії,
Нічого я одна не можу вдіять,
Бо проти ваших чар усі безсилі.
То може підкоритись вашій силі?
То може все забути і полинуть
В ваш світ…
І там загинуть?!
Чаклунки чорні, хай вам буде смішно!
Танцюйте на могилі моїй грішній!
Вітаю вас з новою перемогой!
Так хоч спокійно вмерти дайте змогу!
О ні, ви янголи! Що я наговорила
У розпачі, безкрила і безсила?!
Не плачте і забудьте про провину,
Якби не ви, то світ давно б загинув.
До почутт в
© Copyright: Елена Пирогова, 2009
Свидетельство о публикации №209042100564
Свидетельство о публикации №209042100564
Рецензии