Прощавай мій коханий на віки!
Я на згадку лишаю тобі -
Ті поля, зачаровані ріки,
Де гуляли з тобою завжди,
Де барвінок цвіте і зозуля
Пророкує нам долю лиху,
Бо кохання це наче пілюля,
Виліковує всіх на шляху!
Не забудь той колодязь, де воду
Набирала тобі я сама,
Не забудь ту дівочую вроду,
Бо колись я такою була!
Та тепер ти мене не побачиш,
Тільки очі у річці сумні...
Та навіщо ти любий тут плачеш?!
Моє серце з тобою завжди!
2005.
Мо серце
© Copyright: Надежда Доценко, 2009
Свидетельство о публикации №209050900593
Свидетельство о публикации №209050900593
Рецензии