Як горила з мого ж дитинства

 
 А ось, і я, як би приїхав до свого рідного Харкова. 
У мріях. 
А жити нема де. 
І пустили б мене пожити в мій улюблений Харківський Зоопарк, у відділенні приматів.
… Природно. 
А на клітці повісили б табличку  – «Сетератор звичайний».
І сидів би я там цілий день непорушно і неголений…
І  дивився б на приходящих до мене задумливо і з цікавістю.
 Як горила з мого ж дитинства.


Рецензии
якась сумна іронія...
трохи тепла, трохи прози життя,
трохи сміху, трохи фантазії...
трохи чогось терпкого і ностальгії....

з повагою...

Творча Натура   30.05.2009 16:42     Заявить о нарушении
Каждый день под сорок в тени.
Спасибо, приходите ещё.

Ицхак Скородинский   18.07.2009 20:11   Заявить о нарушении