Очі її ніби зорі над морем,
Ніби хвилі спокійні у штормі думок,
Кожен день життя ніби подія,
Не дарма прожити треба цей строк.
Все майбутнє й минуле тримає у папці,
Долі діток маленьких, безладний їх путь ,
А зірки ті щороку все старші і старші,
Та не поміха їй зранку тримати той путь.
Праця кожного ранку, вночі і в обід,
Вдома киця чекає, готує обід,
Бася змалу кохає ті очі дзвінкі
Ніби їх тільки знає, тримає в руці.
Вся рідня наша знає – розумна вона,
Пишається нею велика сім’я,
Всі таланти можливі єднаються в ній,
Доброта всього світу зростає у серці молодім.
Слів не вистачить й дару, щоб змалювати її,
Не намалюють слова й акварель у росі,
Розпізнати її зможе серце чутке,
Рідна мамо моя, я кохаю тебе!
простовато для мамы, но уверена она безумно обраду
© Copyright: Другая 2, 2009
Свидетельство о публикации №209062300466
Свидетельство о публикации №209062300466
Рецензии