Надягнути старі джинси і стару майку і стати собою? Не вийде.
Щось криється у цій видозміненій посмішці. У цьому додаванні префікса не до слова буття.
Без тебе вже немає мене.
Мені вдається час від часу орендувати спокій у довірі людській та у всевишній волі, яка регулює все.
Невже наше с тобою кохання лише чергова забаганка Бога?
Намагаюся зламати грати, що бережуть від почуттів твоє добре серце, і, зламавши, силкуюсь розігріти твій внутрішній лід теплом своїх торкань.
Але нічого не зрушується з міста.
Для мене тільки одне залишається загадкою: "Чому саме я?"
Я нагадую тобі самого себе.
Я мов твоє відображення і від цього боляче.
Не можна на ти бути з тінню власних бажань.
***
© Copyright: Оранжевая Лолита, 2009
Свидетельство о публикации №209071400429
Свидетельство о публикации №209071400429
Рецензии