Хто повязу Челябинськ Херсон? нарис

У 1997 році до Білозерської дитячої музичної школи прийшла працювати викладач вокалу – Насурдінова Айгуль Гаязівна. Але як опинилася у нашому провінційному містечку вчителька з таким незвичним для України ім’ям ?
 З цього і починається цікава розповідь про життя талановитої співачки.
Народилася Айгуль Гаязівна в далекому уральському місті Челябінську.  З дитинства дівчина мріяла про сцену, її сильний, гарний голос було чути скрізь: у школі, дома, на городі, на вулиці. У шкільні роки займалася в оперній студії Узбекського Академічного  театру опери і балету ім. А. Навої. Тому ніхто не здивувався, коли Айгуль з першої спроби  стає студенткою Ташкентської консерваторії. Це був справжній успіх! Попереду відкривалися великі перспективи.
Дійсно, після закінчення консерваторії молода співачка починає працювати спочатку на сцені Державного Академічного Великого  театру, пізніше – в місті Душанбе в театрі опери і балету імені Айні. З концертами відвідує театри Москви, Ленінграда, Магнітогорська. Це було справжнє життя, насичене емоціями, подіями, творчим успіхом.
На жаль, трагічні події змусили  сім;ю Насурдінових покинути рідний край – у 1990 році в Таджикистані почалася війна.
У 1997 році Айгуль Гаязівна переїхала на Україну. Через сильні емоційні переживання жінка втратила голос, тому знайти роботу за фахом було непросто. На допомогу прийшли небайдужі люди - Гречанюк Петро Іванович  і Полєвіков Ігор Олексійович. Безмежно вдячна цим людям   Айгуль Гаязівна, адже вони не просто допомогли їй влаштуватися на роботу, вони врятували її в чужій, ще не знаній тоді країні.
Можу тільки здогадуватись, як важко було Айгуль Гаязівні, адже війна розкидала її велику  дружню сім’ю далеко один від одного. Три сестри зараз живуть у Москві, молодший брат -  в Ростові-на-Дону. Звичайно,  вони спілкуються, але не бачилися вже дуже давно.
За роки роботи викладачем вокалу Айгуль Гаязівна виховала не одного вокаліста. Багато її вихованців продовжують навчання у вищих учбових закладах. Наприклад, Алла Гаврюшина в Одеській консерваторії, Ярослав Дегтяр – на підготовчому курсі. Два учні в Душанбе працюють солістами в театрі. За словами Айгуль Гаязівни, з кожним учнем вона займається з перспективою на майбутнє. Якщо зараз немає планів розвиватися в даному напрямку, то , можливо, в майбутньому з;являться бажання і можливості.
Як не дивно, але співачка, яка співає перед глядачами все своє життя, й досі боїться виходу на сцену. Але варто переступити межу між кулісами і сценою – все стає не важливим. Є тільки вона і глядач, лише пісня і почуття. ”На сцені починається робота всього тіла – від голосових зв'язок до м;язів живота. Якщо не напружувати все тіло, то нервове тремтіння буде постійно,” – так Айгуль Гаязівна вчить юних вокалістів долати нервове напруження .
Коли в залі наступає тиша, здається твої думки, твій страх бачать і відчувають всі присутні, найважливіше в цей момент - знайти очі,  рідні й спокійні, очі людини, яка буде аплодувати гучніше й щиріше від усіх. Такими очима, цією точкою опору для нас – учнів  - є очі Айгуль Гаязівни. Спокійний впевнений погляд, тихі, але неймовірної сили слова заспокоюють, підтримують завжди.               
 Мені дуже пощастило з викладачем. Талановита, сором’язлива й дуже щира людина. Я пишаюсь тим, що саме Айгуль Гаязівна стала моєю вчителькою. Перші похвали й слова, що в мені є та внутрішня глибина, що є ті емоції, такі важливі для співака,  прозвучали саме від неї. Я до цих пір боюсь сцени, але тепер я знаю, що я її варта.