Воришка
в Городе,
В небо нырну
серое,
Стану рекой
гордою,
Что поворот
сделала,
Как в полусне –
квадрами,
Вниз опустив
голову.
Золото строк –
в пару мне –
полный карман.
Здорово!
И закурив
истово,
Стих положу
набело.
Так повелось
исстари:
Рифма – моё
алиби.
© VitaVi, 2008
http://nata-kabanova.livejournal.com/
http://blogs.mail.ru/inbox/siyana/
Свидетельство о публикации №209072200549