Вже скоро зима

Сивий  вітер  заволає,
Потім зарегоче,
Перехожих налякає
Грудень серед ночі.
Закружляє, затанцює
В полі завірюха,
Вкриє мерзлу землю снігом,
Наче білим пухом.
І тоненькі, і кремезні
Затріщать дерева –
Їх морозом огортає 
Ожеледь січнева.
Спить ріка -  не ворухнеться -
Подих льдом скутий,    
Сніг  то тане, то рипить -
Веселиться лютий.
Ходить по світу  зима,
Розсила погрози,
Тільки б не вдалося  їй
Душі заморозить.
Тільки б часом не зламали
Хуги-буревії
Ніжні пагони Любові,
Віри та Надії.
Щоб, як свічечку тоненьку,
Раптом не здмухнули,
Світлі мрії  про майбутнє,
Пам’ять про минуле...


Рецензии
Навіть вголос прочитала )

"Тільки б часом не зламали
Хуги-буревії
Ніжні пагони Любові,
Віри та Надії" -

гарно, прекрасно!

Наташа Шевченко   18.05.2017 10:30     Заявить о нарушении
Дуже приємно чути Ваш відгук!


Татьяна Столяренко-Малярчук   18.05.2017 20:22   Заявить о нарушении
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.