Як хтось, колись, тебе образив
Він вправно вимкнув в тобі світло
І вже не видно як ти сяєш
І ти красу свою втрачаєш…
Вже не помітиш ти як гарно,
Хмарки малі пливуть у небі
І не розсмішить тебе бабця, із хусточкою, на мопеді.
І у раю, а чи у пеклі, не відчуєш ти різниці
І не помітиш як кохання до тебе прагне, у спідниці
То може досить? Не карайте, один одного кохані!!!
Не вимикайте Ваше світло, не грайтеся с таким надбанням!
Не закривайте свої очі!
Не затуляйте їх руками!
Посміхайтесь, дуже щиро!
І любіть, немов востаннє…
О8.2009р.
Посм хайтесь, дуже щиро!
© Copyright: Мария Черняховская, 2009
Свидетельство о публикации №209100900982
Свидетельство о публикации №209100900982
Рецензии