Передмова до Завербованого кохання
Свидетельство о публикации №209101700997
Мені й так до нестями прикро?
Я ж вам вірив, як Богу.
Мені ви були
За Отця, і Духа, і... приклад.
Та коли б хоч вітрища ламали
кущі
Чи осіння осмута висла,
Та коли б хоч лили трафаретні дощі,—
А то ж май зацвіта, як пісня!
Він сказав:
— Не вдавайся до самобиття.
Не спіши головою з кручі.
Я тому саме в травні лишаю
життя,
Щоб його цінували
учні. Борис Олiйник
Багата бiографiя, Iрусю! Хай земля буде пухом нашим дiдусям i вчителям...
Софья Раневска 17.10.2009 20:44 Заявить о нарушении
Ирина Мадрига 17.10.2009 20:48 Заявить о нарушении