Аiр лепеха

Аїр (лепеха)
____________
- Куди? – лаконічно прозвучало запитання у вухо рибака, та огрядний дядько його не почув. Він так цілеспрямовано продирався до води, що крім цілі – водного плеса, нічого не помічав. В одній руці у нього була вудка, а в другій - банка з черв’яками. І навіть в зубах не було вільного місця. Там бовталася торбинка з їжею.
- Ой тримайте мене братики, тримайте! – розреготівся хлопець-сторож. Ще кілька секунд тому він запитував рибалку куди той прямує, а тепер це його не цікавило. Він впав ниць і реготів.
- Му..
- Га-га-га, ги-ги-ги, – корчився від сміху сторож. „Він напевно хотів до мене проказати „Ну”, маючи на увазі „Ну пропусти”, але ж торбинка в роті заважає,” – зметикував. - Га-га-га...
- Му, му-му... – жалібно вичавив з себе знову рибак.
- Муму не муму, а я тебе непромуму! – душачись від сміху відповів юнак.
Дядько бачачи, що всі спроби пробратися до водойми марні, вирішив повернути до берегу. Він вже зрозумів. що у цьому місці сторож надійний і ніякі домовленості не пройдуть. Тому, розвернувшись на дев’яносто градусів, повернув назад.
„Ну нічого, озеро чимале і не скрізь Аїр такий непідступний!” – розмірковував рибак, шукаючи місце де можна було б присісти порибалити.