Гендер
Анотація: В даній роботі розглянуто як безпосередньо впливає гендер на формування життєвих позицій сьогодення. На конкретному випадку розглянуто аспекти впливу гендерного фактору (випадок Агнес, G.Garfinkel 1967:118-140). Розроблена власна схема конструювання особистістю власних уявлень про гендер та його вплив.
Для початку визначимося з поняттям «гендер»2. Саме слово «гендер»- англомовного походження, його використання у багатьох європейських мовах ускладнено. Брайдотті, на приклад, стверджує, що гендер- це культурно-специфічний термін і тому він не підлягає перекладу. А от у французькій мові, як мені вдалося з’ясувати, «le gender» - термін, що може використовуватися відносно до всього людства. Безперечно, гендерний аспект має безпосереднє значення у сьогоденні.
Чи достатньо уваги на сьогодні приділяється сексуальній освіті? Однозначно відповісти на це питання неможливо. В першу чергу гендерна освіта здійснюється у сім’ї. Саме асиметрична організація батьківської турботи, на думку Н.Чадороу, є причиною значних контрастів між процесами жіночої та чоловічої ідентифікації [1]. Головною перешкодою багатьох сімей - є стереотипне уявлення про освіту дитини. Батьки дуже часто нехтують і не вважають за потрібне навчати свою дитину у сфері сексології. Так, у сучасному суспільстві бракує часу на те, щоб ретельно враховувати кожен крок виховання. Ось, наприклад, якщо розглянути особистість з точки зору її самовиховання та самопізнання, вдалося сконструювати певну схему [Ріс.-1]. В першу чергу особистість покладається на свої власні почуття та емоції що до гендерних норм. Потім вже нагадує про себе зовнішній вплив що до гендерних аспектів. Цей фактор «життєвого» виховання найбільш гостро постає, коли необхідність комунікації та розуміння в край необхідні. На цьому етапі, за допомогою життєвих принципів індивіда та наявності певних прикладів зовні, формується певна гендерна поведінка. Допоміжними, рутинними, я б сказала, слугують тут саме символи, за допомогою яких особистість ідентифікує себе з тим чи іншим полом. А далі безпосереднє втілення на практичному рівні міркувань, та при цьому дотримуватися вже існуючих догм, які діють на даний відрізок часу. Після цього, коли буде спостерігатися певне нашарування
з однієї сторони - як особистість хоче конструювати свою реальність, а з іншого – бажання того, щоб інші зрозуміли, що саме «Я» конструюю свою реальність і свою поведінку. І вже як певне досягнення спостерігаємо певну поведінку особистості. За малюнком добре бачити те, чому ж у особистості може виникнути конфлікт свідомості. Якщо, наприклад, на формування «внутрішнього» особистості впливали певні неприйнятні для неї фактори, то це може спричинити емоційну нестійкість і різко змінити наміри. Доречним буде звернути увагу на повну, або часткову відсутність гендерного виховання. Цікаво у даному аспекті розглянути приклад трансексуального випадку Агнес, наведеного Г.Гарфінкелем (Garfinkel 1967:118-140).
2Гендер- це система міжособистісної взаємодії, за допомогою якого твориться, затверджується та підтверджується, а також відновлюється уявлення про чоловіче та жіноче як базові категорії соціального порядку (Уест, Зиммерман 1997: 7-99).
Яскравий приклад відображення формування гендеру за допомогою взаємозвя’зку, як цей зв'язок структурує взаємодію. Агнес, вихована з дитинства, як хлопчик у віці 18 років змінює ідентичність на жіночу. Після цього робиться операція зі зміни полових органів. Ми бачимо, що Гарфінкель характеризує Агнес як методолога-практика. І цей методолог-практик доволі успішно, крок за кроком втілює у життя свою головну ціль- стати жінкою в усіх аспектах.
Отже, жінка. Намагання бути жінкою у всіх аспектах. Бути жінкою – це не тільки мати певні полові органи. Саме з усіх компонентів Агнес конструктивно йде до мети.
Концептуалізація проблем гендерних відносин тут розкривається повністю. За відсутністю гендерного виховання особиста криза Агнес, коли їй виповнилося 18 призвела до жаги зміни полу. А наявність чоловічих геніталій інтерпретувала, як помилку природи. Але, як ми намагаємося тлумачити у схемі – шляху проходження особистості ступенів самовиховання та самопізнання, Агнес має не тільки змінити фізеологічні символи гендеру, а разом з цим докорінно змінити поведінку. Агнес змінює свій спосіб життя в цілому: їде з рідного міста, змінює стиль одягу, зачіску, поведінку. В неї з'являється партнер чоловічого полу і хірургічне втручання – це останнє що хвилює її. Адже більш за все Агнес переймається тим, щоб ніхто не здогадався про наявність у неї пенісу. Саме цей процесс становлення Агнес як жінки й стає предметом аналізу Г.Гарфінкель.
Випадок Агнес, проаналізований у феміністській перспективі, дозволяє з іншої точки зори поглянути на те, що ж є «пол». Для того, щоб зрозуміти, яким же чином конструюється гендер в рамках соціального порядку, спеціалісти данної сфери розрізняють три головних поняття: Біологічний пол (sex), приписування полу (категоризація за полом) і саме гендер (Уэст, Зимерман 1997). Вже вказувалося, що Гарфінкель називає Агнес- справжнім соціологом, адже потрапивши у ситуацію гендерного відхилення, проблеми (gender trouble),
Агнес розуміє і виконує безпосередньо механізм конструювання соціального порядку.
Цікаво, що молодь дуже далека від того, щоб розуміти важливість саме здобутку знань у даній сфері діяльності. А вона насамперед повинна бути зацікавлена в цьому. Головні причини з яких треба акцентувати увагу на дане питання – це дуже відірвані уявлення про певну модель особистого життя. Молодь не знає «Як» може бути! А в Україні перші серйозні
Матеріали почали з’являтися тільки з 90-х років. А зараз кожен матеріал з цього питання, на мою думку, має цінність бути. І на базі саме конкретних випадків використаний у роботі сімейних психологів та консультантів. Може, формування гендерної освіти в першу чергу треба реалізовувати через культуру. Адже через пізнання історії культури інших народів ледве не кожен школяр знає, що, наприклад, у Стародавній Греції жінка - була товаром. За допомогою цього товару залагоджувалися конфлікти між чоловіками чи навпаки, розгоралися з ще дужчими наслідками3. Тобто, треба звертати увагу не тільки на виховання молоді, але виховання молоді разом зі старшим поколінням. Невдоволеність сексуальним життям викладача чи лікаря - відобразиться на хворому. На XIII семінарі з Психоаналізу торкнулися історії Дори. Цікаво, що ця жінка – «істеричка» за тлумаченням Ж.Лакана. Постало питання, чи можна вважати, що істеричка цілеспрямовано ідентифікує себе з фалосом. Тобто, вона хоче бути об’єктом-причиною бажання Хазяїна. Після цього французький лектор Філіп Стаас розтлумачив, що дійсно серед симптомів Дори є прагнення показати себе певним відірваним, щоб принизити себе і потім отримати насолоду4. Але психоаналіз - мабуть перше з чого потрібно починати будь-які дослідження. Культура має вийти на інший рівень у нашій державі. Ж.Лакан розробив базові процедури розглядання суб’єкта як дискурсу, у більш широкому розумінні цього слова. Неможливо одразу розв’язати вузол проблем пов’язаних з вивченням гендеру. Саме тому, існує реальна потреба у залученні різних спеціалістів, які б сформували командну працю. Адже проблеми сексуального життя і полового виховання досліджуються якось кустарно та розрізнено. Медики працюють самі по собі, викладачі і соціологи - окремо. А починати треба з розробки серйозного наукового курсу сексології, котрий би об'єднав зусилля лікарів, психологів і соціологів, працюючих у цій сфері. Закінчити хочу висловом Ж.Лакана, який казав, що розібратися треба спочатку в собі, а потім братися за інших.
Література:
1. Ненсі Чодороу. Антологія гендерної теорії.-2000.-с .29-77.
2. http://www.gender.ru
3. http//www.genderstudies.info
4. http://giacgender.narod.ru
3Наприклад, за грецькою міфологією, чарівну Олену, дочку Зевса та Леди викрав троянець Парис, після чого й розгорілася Троянська війна.
4За матеріалами XII наукової конференції Фрейдова поля в Україні, 31.10. та 1.11.2009р.
Свидетельство о публикации №209110901544