ЛЮБЛЮ Я ЛІС.
Люблю я ліс і райську його тишу,
Коли між листям сонячні зайці
Грайливо скачуть й ледь траву колишуть,
Казкові привиди веселі горобці.
Рубіами горять в траві сунички,
Спочить на ніжний мох ліг боровик,
Ромашки білі одягли спіднички,
Метелик в листі папороті зник.
В траві сюрчить зелений скрипаль-коник,
Зозуля виклика своїх дітей,
Лукаво виглядає синій дзвоник,
Що ніжно для закоханих цвіте.
Комашки тягнуть дружно, як на свято
Велику здобич у свою сім’ю;
І “телеграфом “ стука сивий дятел,
Вітаючи усю рідню свою.
Люблю я ліс, його приємну прохолоду,
І запах квітів, листя і землі,
І їжачка, що заховався під колоду,
Руденьку білку, що сховалася в дуплі.
Люблю я ліс, люблю казкову велич
Дубів могутніх, сосен і беріз,
Люблю я ліс і хочу, щоб до нього вели
Стежки житя. Понад усе люблю я ліс!
Люблюялс
© Copyright: Бондарь Татьяна Ивановна, 2009
Свидетельство о публикации №209110900005
Свидетельство о публикации №209110900005
Рецензии