Сумлiння

 На краю невеличкого містечка розташувалась хореогра-фічна школа. Школа ця була всесвітньо відома завдяки чудово-му вчителю, який навчав так, як ніхто. Потрапити до цієї школи було дуже тяжко. Але якщо вже потрапляв, то виходив з неї ве-ликим майстром. Вчитель був дуже суворим. Його серце схова-лось десь далеко та ще й одяглося у доволі товстий одяг. Навча-лися окремо дівчата, окремо юнаки. Ні про які стосунки поміж ними не могло бути й мови. Ніхто не хотів  ризикувати, бо дове-лося б покинути школу, яку всі дуже цінували. Інколи учні за-ймалися в одній великій залі, коли вчитель ставив танці, але все одно окремо, разом ніколи не танцювали.
Але сталося те, що сталося. Найкраща, найталановитіша учениця закохалась у не найкращого, не найталановитішого уч-ня. І вони почали таємно зустрічатись. Але під час зустрічей їх кохання зводилось до танцю. Вони натхненно разом танцювали. Ніхто не ставив їм цього танку. Мабуть його поставило велике кохання. Їх весь час мучило сумління, що вони роблять щось заборонене. «Сумління»- так назвали вони свій танець і виріши-ли показати його вчителю, хоча заздалегідь знали, що доведеть-ся покинути школу.
Вчитель дивився на їхній танок і відчував, як сповзає одяг з його серця, (не найкращий учень став найкращим) але обличчя  залишалось суворим. – Одному з вас доведеться піти, кому - вирішуйте самі –Тільки й промовив він.
Пішли обоє, куди- невідомо, а серце вчителя оголилося зовсім. Перед очима у нього стояв танець.
А якось сталося диво. Йшла велика злива. Вчитель ви-йшов на балкон. І раптом у краплях дощу побачив знайому па-ру, яка танцювала свій дивний танець. Припинився дощ, щезла пара. - Що зі мною? Що зі мною? Мабуть моє хворе сумління виповзло.
Так і бавилися з ним. З великим дощем танець спускався на землю і розчинявся в краплях, а потім з туманом повертався на небо. Вчитель навіть спробував поставити цей чудовий та-нець, але нічого не вийшло. Більше він вчити вже не міг, і тому школа, на жаль, припинила своє існування.
А він жив від дощу до туману, доки сам з туманом не повернувся до своїх непокірних учнів.