Я тихо завмерла....
Я тихо завмерла
неначе літаю,
на мить я померла
та знову кохаю!
Безмежне чекання
останньої миті,
прозоре кохання
так прагне блакиті!
Кохати сьогодні -
це значить забути!
Летіти з безодні,
знов впасти і бути.
Крихкі мої крила
не втримають болю
Ніч знову накрила
все місто собою!
Корюся я долі,
не сила летіти!
Не хочу я волі,
не досить хотіти!
За мить я відмерла,
за мить полетіла.
Я досі не вмерла,
я жити хотіла!
***
© Copyright: Катерина Дунаевская, 2009
Свидетельство о публикации №209112800985
Свидетельство о публикации №209112800985
Рецензии