На прощання

Я зрозуміла. Я все одно тебе кохаю. Не зважаючи ні на що! Боже, що я роблю? Навіщо ламаю собі життя? Я живу розумом. Не серцем. А серце моє зараз дуже хоче бути поряд, і відчувати тебе!!! Чути твоє серце, твої слова. Я хочу тебе кохати. Я хочу бути лише поряд з тобою. Чому я ламаю своє життя?! Я ж знаю, я зламаюсь. Я буду одна ще довго. Поки не змирюсь з тим, що я не поверну того, що було в моєму житті. Але ж я тепер розумію, розумію те, що втратила людину, яка мене кохала!!! І чорт візьми (!) .., яку я кохала більше усього живого на Землі!! А це перетворилось лише в попіл… сірий, і нікому не потрібний. Крім мене. Я буду берегти кожну частинку, яка хоч трохи нагадує мені про тебе. Про те, саме найкраще, що трапилось у моєму житті. Про людину, яку кохала і кохаю до сих пір. Про кожен твій погляд. Про кожне слово. Про твої вчинки. Пробач, що робила тобі боляче. Я цим і собі ранила серце. Я не хочу тебе втрачати, хоча знаю, лише ти мене кохав так, як ніхто ніколи не кохав. Лише ти. І я тебе втратила… .

Ти пішов з мого життя, і повір, я не забуду того, що ти зробив… . Ти пішов з життя, але не з пам’яті. І не з серця. Тільки не звідти. Не відпущу, як би боляче мені не було… . Я буду берегти кожну фотокартку і спогади. Кожен вчинок буде тут, лише у серці. Лише у мене. І пам’ятай, ти залишишся назавжди коханим. До кінця життя. Обіцяю. До кінця мого життя.
К о х а н и м.

Я по трохи втрачаю усе, що робить мене щасливою. Ці вчинки мені роблять так боляче. І якщо ти так хочеш цього, щоб я пішла з твого життя без сліду. Якщо ти бажаєш як най швидше мене забути, то я зроблю все можливе заради тебе, заради того, чого ти хочеш. Я тебе кохаю. Дійсно кохаю. Говори, що хочеш. Говори все, що вважаєш за потрібне. А я скажу лише п р а в д у. І я тебе кохаю. Так, виявляється… Як би це боляче не було, я тебе втратила, і більше не буде так як раніше. Буде інше. Приємне… але не те, що було. 

Не вбивай мене і спогади про минуле у собі… . Прийде час, і ти будеш згадувати, і мило посміхатись. Посміхатись так, як я обожнюю. Ти будеш посміхатись і дивитись в небо. А мільярди зірок будуть дивитись на тебе. І я. І я буду поряд з тобою. Тоді… і завжди. Кожен момент твого життя. Прохолодне повітря буде грати з твоїм волоссям. Я так його обожнюю. Ти згадаєш мої руки, мої дотики. Мої очі, погляд. Мою посмішку. І свобода обійме твоє тіло. Твої руки стануть надзвичайно вільними і теплими. Як тоді, коли ми обійнявшись дивились в небо. А мільйони зірок дивились на нас…



23 серпня 2009-го року.
22:26