15-й международный конгрес иудаики, Иерусалим

Більшість розмов про перебіг справ юдаїки, - міждисциплінарної науки, присвяченої дослідженню єврейської культури, - відбуваються далеко за межами України. Тим не менше, значна кількість східноєвропейських студій з вивчення значної частини аспектів єврейської історії, - від декоративно-ужиткового мистецтва до історії Холокосту ; потребує праці саме в українських музеях, архівах і бібліотеках. Тому на П'ятнадцятому Міжнародному Конгресі з юдаїки (The Fifteenth World Congress of Jewish Studies), котрий відбувся цього літа, з 2 по 6 серпня, в Єрусалимі, попри незначну кількість учасників з України, згадок про відведену їй частину європейської мапи загалом не бракувало; правда, здебільшого це були згадки про дослідження в галузі образотворчого мистецтва, музики, а також історії Холокосту.
  Сесії тривали щодня, з короткими перервами з 9 години ранку до 19.00; в результаті цієї роботи згодом, приблизно за два роки, буде видано серію книг з ілюстрованими статтями кращих доповідачів. В порівнянні з минулим, Чотирнадцятим конгресом, котрий відбувся в Єрусалимі чотири роки тому, в серпні 2005 року, серед присутніх було значно менше учасників з країн СНГ, з Україною включно. З 196 сторінок програми конгресу, - грубого за обсягом двомовного, надрукованого англійською та івритом, видання, - переліку учасників сесій відведено 32 сторінки, заповнених досить дрібним кеглем, це загалом з 1407 учасників з країн Західної та Східної Європи, Америки та Близького Сходу. Науковців з українським громадянством серед них виявилось небагато, - всього три особи: окрім авторки статті, в секції “Мистецтво” доповідали харківський архітектор та мистецтвознавець Євген Котляр та львівський історик та мистецтвознавець Галина Глембоцька.
  Перелік назв сесій, власне, і є найдокладнішим описом провідних галузей юдаїки. В пяти розділах, - Розділ А. Біблійні студії; Розділ B. Історія єврейського народу; Розділ C. Рабиністична література, Талмуд та єврейське законодавство; Історія єврейської думки; Літургія; Розділ D. Мова, література, мистецтво: Середньовічна література; Сучасна література мовою іврит; Єврейська література; Фольклор та Етнографія; Єврейські мови; Ідиш; Єврейсько-арабська філологія; Ладино; Образотворче мистецтво; Музика; театр та кіно; Розділ E. Сучасне єврейське суспільство; вивчення історії Холокосту; Єврейська освіта; Розділ F.  Дослідження та розробка проектів: секція латиноамериканського єврейства; дев'ята міжнародна конференція дослідження єврейських імен; Двадцять другий конгрес з біблійної філології (Masoretic Studies). 
Докладнішу інформацію про суто формальний перебіг подій конгресу можна дізнатись за адресою  http://www.jewish-studies.org/
Вивчення історії вчить тому, що історія нікого нічому не вчить, переважно там, де ніхто не зацікавлений в оприлюдненні логічних висновків досліджень. Можливо, частково саме цим пояснюється “успіх” історичних наук в цій країні, де становлення національної ідентифікації відбувається переважно за рахунок передвиборних біг-бордів. Натомість можливість витримати відчуття абсолютної маргінальності гуманітарних наук в Україні дають виключно закордонні конференції, на зразок П'ятнадцятого Конгресу, де учасники принаймні не мають підстав для сумнівів у тому, що наука заради результатів досліджень все ще існує і, як це не дивно для дослідника з українським громадянством, досі когось цікавить. В певному сенсі ця теза стосується також сучасної української літератури, яка, не будь закордонних грантів, давно зникла б як явище у зв'язку з абсолютною відсутністю в ній потреби як з боку суспільства, так і з точки зору існуючої влади. Тому, на мою думку, все найкраще, що існує в сучасній українській культурі, від історії до літератури, продовжує існувати виключно за рахунок зусиль діаспори, а також певної кількості міжнародних організацій, зацікавлених в більш-менш незаангажованих результатах наукової праці, що, безумовно, є гідною підставою для вдячності, - вдячності і можливості уявити натомість колись у далекому майбутньому співрозмірні за масштабом конференції, присвячені, скажімо, всім галузям українознавства.

"Критика", сентябрь-октябрь, с. 18