Иосиф Островский. Живопись. Киев-Иерусалим, 2008

  Иосиф Островский.   Живопись. Альбом. “Дух и Литера”, Киев-Иерусалим, 2008.
Нестандартність живописного альбому Йосипа Островського, виданого “Духом і літерою” у 2008 році, полягає, сказати б, у нетиповій для українського книговидання мистецтвознавчій повноцінності книги. Це видання у твердій обкладинці   наближеного до А4 формату; мистецтвознавчі тексти та спогади справляють чудове враження погідною стриманістю, на жаль, не властивою пострадянському мистецтвознавству. Автор вступу “Єврейські сни” Йосипа Островського” - відомий одеський мистецтвознавець Михайло Рашковецький; спогади про художника написано Марком Соколянським, Мартоном Брауном та Шейною Моргенштерн. Міжнародним нормам відповідає двомовність каталогу, - статті та спогади надруковано двома мовами, російською та англійською. Згідно згаданим уявленням про норми видання мистецьких каталогів тут наведено окремо біографію митця; список ілюстрацій, де вказано рік, техніку, сторінку та формат твору, а також перелік вибраних персональних та групових виставок, в котрих митець брав участь, а також тих колекцій, в яких зберігаються  твори живописця.
В альбомі репродуковано 115 творів Йосипа Островського; якість друку та підбір ілюстрацій свідчать про те, що у авторів  видання не було проблем з смисловими акцентами, і щонайповніша, докладна розповідь про творчість митця була єдиним пріоритетом в укладанні альбому.
  Живопис Йосипа Островського (1935, Україна ; 1993, Ізраїль), одеського живописця, в альбомі “Духа і літери” впорядковано таким чином, щоб читач, не знайомий з його творчістю, міг скласти докладе уявлення про повільний перехід від першокласного реалізму, стриманість та бездоганна композиційна побудова котрого дозволяє віднести митця до видатних художників країни, до пластично перебільшених форм модернізму, котрий надав образам умовних, майже сюрреалістичних  ознак. Однією з привабливих  особливостей у творчості Йосипа Островського є хронологічна виправданість єврейської теми в його мистецтві, - теми, котра виникла на його полотнах раніше, аніж в радянському та пострадянському просторі виник так званий “єврейський кітч”. Щирість, властива особистому переживанню, в результаті якого виникає приватне бачення певного кола образів, інтонаційно відрізняється від творів, “замовлених” кон'юнктурою. І, хоча цю різницю не завжди легко пояснити, її присутність ні з чим не сплутаєш, на чому обережно наголошує Михайло Рашковецький у ґрунтовній статті вступу. Мистецтвознавець також стисло розкриває особливості історії одеської школи живопису, котра сформувала творчість Йосипа Островського. 
Інформаційна та, сказати б, м и с т е ц ь к а насиченість видання справляє погідне враження, позаяк, повторюю, серед  арт-альбомів та каталогів, виданих останніми роками в Україні, складно найти книгу, інформаційна, рекламна та емоційна складові котрих співвідносяться між собою в притомних пропорціях, не змушуючи читача борсатись в гротескових уявленнях авторів про новітнє мистецтвознавство.  А що в альбомі йдеться про творчість чудового митця, книгу можна порадити тим, кому   небайдуже щось таке, що можна назвати: образотворче мистецтво; чи просто: мистецтво.

"Критика", сентябрь-октябрь 2009, с. 29