Пост ядерний синтез

               
В корпусі ракети розпочалась некерована ланцюгова реакція. Плутонове осердя почало  жбурляти вільні нейтрони.  Величезна енергія вивільнялась, тиснучи на металеву  оббивку бомби. Ще кілька циклів і ось – пекельна сили в шмаття роздерла корпус. В повітрі утворився ядерний гриб густого чорного диму. Ударна сила безупинним потоком хлинула в простір. Повітря нагрілось. Стало нестерпно гарячим. Міць вибуху почала поширюватись навколо, знищуючи все на своєму шляху. Дотла спалюючи все живе і неживе. А потім тонни попелу поховали під собою руїни цивілізації. Небо затягнулось сіруватим хмарами і на землю впав холодний радіаційний сніг.
* * *      
Хмари в небі розтанули, пропустили очікуване сонячне світло. Воно своїм теплом розтопило сніг. Теплі сонячні промені зігріли вже вмираючий  грунт. В світовому океані піднялась температура. Вода стала придатною до життя. Десь у глибинах океану почали з’являтись перші одноклітинні організми. Згодом вони еволюціонували до примітивних багатоклітинних , ще пізніше ті вийшли на сушу. Земля наповнилась життям. Десь через мільйон років з’являться перші розумні істоти. Вони пройдуть той самий важкий шлях, що й ми.
Якось на розкопках, під товстим шаром грунту вони знайдуть шмат металу з якимось дивними ієрогліфами. Ще через тисячу років та цивілізація винайде пристрій,що зчитуватиме не текст, а сенс написаного.  То була табличка з конференції  ООН 2053 року. Надпис на ній значив ось що:”оголосити Землю без’ядерною зоною”.