Ти ніхто. Ні, звісно ти хтось. Та для неї… для неї ти ніхто. Всього лиш нова плюшева іграшка в її ліжку. Ти навіть нічого не значиш для неї. Нащо тоді вона тебе сюди поклала? А просто так, щоб було. Щоб хтось та лежав. Щоб не відчувати одинокості, дикої одинокості, що, здається, спопеляє зсередини. Нащо вона тебе пестить? Аби руки не забули м’якість плюшу. Цілує, аби губи не пересихали. Говорить, аби не забути слова.
І що ти зробиш після того як почув це? Можеш встати і просто піти геть. Назавжди. Не переживай. Бо вже завтра вона покладе у своє ліжко нову плюшеву іграшку.
Ти нiхто
© Copyright: Анна Вичюре, 2010
Свидетельство о публикации №210010900042
Свидетельство о публикации №210010900042
Рецензии