Про ревнощ! пазуристого зв! ра, який шкребе серце

Помститися? Кому?
цілому світу?
Пробачити? Кому?
Твоєму світлу?
Очиститись? Мені?
Бо слово темне...
Підпалює мости
гадюка-ревність...
   
     Завжди думаєш, що не здатний на таке. Але всі почуття збились в одну купу, засіли в тобі глибоко та міцно вхопилися за тебе, що ти навіть часом дурієш від цього... І немає можливості розібратися... плачеш, бо не знаєш іншого шляху. І не хочеш знати.
    Нііколи в житті нікого не вважаєш своєю власнітю... Завжди думаєш, що ревнувати - то не довіряти людям. Та останнім часом помічаєш за собою, що відступаєш від своїх правил та принципів. Чому???
    Ревнощі... Почуття жахливе, страшне, кошмарне... Воно наче потворне, бридке створіння, яке живе в твоїй душі, займає місце, якого і без того мало, жахливий звір, який завівся в твоєму серці незрозуміло від чого, скребе, кусає, вириває серце, гризе тебе зсередини, коли ти бачиш, чуєш того, хто тобі неприємний... Немає таких слів, щоб описати, наскільки огидно тобі стає.
    А що зробила та людина? В чому винна? В тому, що захоплюється тим об'єктом, що й ти? В тому, що бачиться з ним, говорить до нього, торкається його? А може кохає? Ти розумієш - ні в чому вона не винна. Поганого для тебе нічого не зробила... Та й доброго теж... Ти взагалі не знайомий з нею! Не знаєш, чим цікавиться, чим живе, що читає та о кортій лягає спати...  Тільки знаєш, що вона є.  І вважаєш її головним злочином те, що вона забирає в тебе останню надію.
    Вона викликає в тебе настільки погані відчуття, думки, слова, незрозумілі дії, сльози, паніку, істерику, депресію... що ти спеціально роздруковуєш її фотокартки, а потім рвеш їх на малесенькі шматочки. Божевілля! Але тобі стає легше... Наче не стає цієї людини. Вона із кожним штатком паперу виривається з тебе, іде із твоїх думок. Ти вже не про неї думаєш, а про те, як скоріше б дорвати папер та піти його викинути. Все... немає.
    Все нормально. Та ось раптово ти знову бачиш її - на вулиці, на фотокартках, чуєш, як хтось про неї згадує... І все починається знову...

p.s. Пробачте мене, кого я ревнувала... та до кого.