Проти ноч!
Скажи "Привіт, я так сумую..."
Я, як пелюстка померлої троянди, не відчуваю, не плачу, сльози лише живуть на обличчі, як льодинки, розмовляють з моїм підсвідомим.
У темряві, навмання, йду на кухню, відчиняю холодильник, щоб було хоча б якесь світло. Стою і дивлюсь у вікно. На дерева, на нічне небо, на сніг, який ось-ось розтане...
Я тихесенько засипаю та замерзаю... Повертаюсь до кімнати, укриваюсь ковдрою. Сплю... Бачу кольорові сни... в них ти. Кохання.
by Sonya Sunshine
23.12.2009
Свидетельство о публикации №210020201469