Безлад у голов!

Знову ці кляті думки, сварки, розбірки. Треба виправдовуватись, шукати недоліки, шукати різниці... Думати, думати, думати.
"Навіщо витрачати час на посваритися, якщо можна жити по-хорошому?" (с) Козлов М. Не можна! Я вже так не зможу!
Серце не витримує. І вже не витримало. На столі лежить купа таблеток... їх треба пити за рецептом. А якщо всі одразу?.. Стоп! Ні! Мені вистачило шрамів на руці, які будуть нагадувати мені про найдорожчю людину в світі.
Вся проблема в мені. Я боюсь невідомості. Як все ж таки важко!!!
Я не знаю, що робити! Підкажи мені!
Я вже котрий день плачу. Котру ніч не сплю. Я весь час думаю. Думаю лише про тебе. Про те, де ти зараз, з ким, що робиш, про що мрієш, на що сподіваєшся. Я боюся тобі розказувати про мої стани, тому що ти можеш від мене відвернутися. Скажи, що це маячня! Що це повний безлад в моїй голові! Благаю!
Мені з тобою так спокійно. Ніби час зупиняється. Нікуди не треба спішити, бігти. Не треба весь час щось вигадувати. Лише бути поруч. Бачити твої очі, торкатися твого волосся, чути бій твого серця. Закохалася!!! Настільки сильно, що часом боляче.
Я буду тебе кохати вічно. Дні, які я провела з тобою - найкращі у моєму житті! Чи захочиш ти зі мною щось мати далі? Чи не відвернешся від мене? Скажи! Можу я розраховувати на твою підтримку? Коли мені буде важко, можно подзвонити тобі та почути найсолодший в світі голос?
Блін... Чому все так? Що за життя таке?! Може краще взагалі не жити? А навіщо? Щоб отак страждати?
Що мені робити?? ((((((
 
by Sonya Sunshine
 
30.12.2009