Евреи Украины накануне второго тура выборов

Евреи Украины в основном разделяют точку зрения на характер президентской кампании, которая в целом немногим отличается от представителей других нацменьшинств.

На ситуацию влияют как глобальные процессы (кризис, изменения во взаимоотношениях Израиль-США), так и местые факторы, с одной стороны, героизация командой В. Ющенко сомнительных коллаборационистов с нацистами, а, с другой, профессиональное манипулирование зарубежными политтехнологами "еврейской картой" в Украине (родственников В. Януковича обвиняют якобы в сотрудничестве с нацистами, а против Ю. Тимошенко в западных областях Украины призывают не голосовать, поскольку она - якобы "жидивка" и т.п.).

В січні 2010 року у «фокусі» єврейського міжнародного життя знаходилися питання присудження Президентом В. Ющенком Степану Бандері Звання  Герой України, що викликало критику основних єврейських організацій, а також певні особливості передвиборчої президентської кампанії із розігруванням «єврейської» карти на фоні кризи та оприлюднення чергової порції компромату (зокрема, про зазначений певними депутатами начебто зв'язок батька Віктора Януковича з поліцаями, нацистами під час Другої Світової війни).
Світову єврейську громаду та Ізраїль останній рік найбільш турбує фактично криза у відносинах із США, що є стратегічною загрозою для Ізраїлю, та дрейф лідерів Ізраїлю до багатовекторності у сфері зовнішньої політики. 
Не дивлячись на намагання окремих єврейських лідерів України максимально просувати відміну Ізраїлем віз з Україною, у зв’язку із непередбачуваними до кінця наслідками цього акту, його в черговий раз було перенесено на засіданні кабміну Ізраїлю 31 січня на лютий 2010 р.
Частина єврейського політикуму як в Україні, так і поза її межами продовжувала звинувачувати Україну у значному зростанні, на їхню думку, кількості маніфестацій антисемітизму, що не відповідає дійсності в порівнянні з показниками Західної Європи та іншими державами світу (дивись окремий додаток, висновків центру в Ізраїлі).
Значну критику з боку провідних єврейських організацій світу та рабинів України викликало присвоєння Президентом В. Ющенком звання Герой України Степану Бандері, що матиме вплив на хід перегонів – зокрема, надасть трохи більше голосів Тимошенко на Заході та підвищить шанси В. Януковича на сході та півдні України. Це рішення В. Ющенка засудив Центр Симона Візенталя, Іцхак Арад, відомий бізнесмен та лідер Європейського Єврейського Конгресу В’ячеслав Моше Кантор, Головний хабадний рабин РФ Берл Лазар, рабини України та інші.
Зокрема, у Заяві директора правозахисної єврейської організації - Центр Візенталя – висловлюється «глубочайшее отвращение почестями, которых удостоился Бандера, сотрудничавший с нацистами на ранних этапах Второй мировой войны, и чьи последователи имеют отношение к убийствам тысяч евреев и людей других национальностей». 
І далі: The Simon Wiesenthal Center said in a statement that Stepan Bandera and his followers were linked to the deaths of thousands of Jews in World War II's early stages. Mark Weitzman, the center's government affairs director, says it was a travesty to grant the honor as the world paused "to remember the victims of the Holocaust on Jan. 27."
Головний Рабин України Яків Дов Блайх також виступив проти рішення В. Ющенка. «Президент хотел сделать какой-то хороший поступок, но избрал плохие методы», - сказав Блайх. Рабин київської синагоги Бродського Моше Реувен Асман заявив у зв’язку із цим про свій намір повернути В. Ющенкові держаний Орден, який був йому вручений у серпні 2009 року.
У своєму зверненні з нагоди міжнародного Дня Пам’яті жертв Голокосту, головний хабадний рабин Росії Берл Лазар нагадав, що «всего несколько лет назад президент культурной европейской страны (Украины) подписал постановление, объявляющее национальным героем человека, который почти всю войну сотрудничал с нацистами, который организовывал убийства тысяч и десятков тысяч ни в чем не повинных людей».
Таку ж позицію займає лідер ВКРЄ Борис Шпігель, який спромігся добитися від певних ізраїльських політиків засудження «попыток искажения истории» та «попыток приравнять преступления нацизма к сталинскому режиму». В такому ж дусі представлено заяву хабадної Федерації єврейських громад Росії:. «В день освобождения Советской армией концлагеря Освенцим, в преддверии 65-летия Победы в Великой Отечественной Войне особенно кощунственно звучат слова представителей стран прибалтийского региона, Украины и других европейских стран о том, что нацистский режим Гитлера был идентичен политической системе, бытовавшей в Советском Союзе в годы, когда у власти находился Сталин», — говориться в заяві ФЄОР. «Особенно печально, что это утверждение официально подтверждено летом 2009 года на самом высоком международном уровне, когда 23 августа, решением ассамблеи Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе (ОБСЕ), стало общеевропейским днем памяти жертв сталинизма и нацизма во имя сохранения памяти о жертвах массовых депортаций и казней».

Під час зустрічі рабина Лазара з прем’єром РФ В. Путіним,  останній висловив подяку рабину Лазару за «последовательное противодействие попыткам пересмотреть историю Второй Мировой Войны» и отметил, что «еврейские организации всегда выступают нашими последовательными союзниками» во всем, «что касается сохранения памяти о жертвах нацизма, все, что касается сохранения информации о реальных трагических событиях второй мировой войны».
Лідер Європейського Єврейського Конгресу В’ячеслав Моше Кантор на форумі Голокосту в Польщі засудив «героїзацію посібників Третього Рейху, яка продовжується в Україні, в тому числі, у вигляді присвоєння Степані Бандері звання Героя України».

Тим більше, що акт присвоєння С. Бандері звання співпав з випуском в США книги «Хроніка Голокосту», в яких наведено приклади пов’язанні з антисемітською діяльністю С. Бандери та участь певних вояків у Голокості.
Разом з тим, за даними нашого моніторингу та аналізу, кількість проявів юдофобії, в порівнянні з 2004-2007 роками та в порівнянні з Західною Європою та деякими іншими країнами світу (див. детальніше попередні звіти), у 2009 році в Україні в цілому знизився, а антисемітські акції в основному здійснюють або провокатори, або маргінальні групи (доля ультранаціоналістів становить близько 1 відсотка).
Ситуація зі проявами антисемітизму в Україні в січні 2010 року підтвердила цей висновок.
Так, згідно даних, підготовлених урядом Ізраїлю, що було офіційно пресдставлено в січні в Кнесеті, 2009 рік став «рекордним за кількістю випадків прояву антисемітіизму за останні десять років. Лише у Франції, Великій Британії та США офіційно зареєстровано 500 випадків проявів антисемітизму».
Напад 28 січня ц.р. в Умані на ізраїльтянина-хасида, із пораненням його  ножем у груди, як місцева міліція, так і лідер іудейської громади кваліфікують не як акт антисемітизму, а скоріше як інцидент п’яних розбором (хасиди були п’яні і купували додаткові напої).
Після візиту міністра закордонних справ Ізраїлю до України в грудні 2009 року та його позитивної оцінки ситуації в Україні, та частина єврейських організацій, яка педалювала “карту антисемітизму” в Україні, зменшила свою критику лідерів України в цьому плані.
Інша справа, -  юдофобські настрої та прояви повязані із прорахунками Віктора Ющенка та його команди у сфері етнонаціональної політики та намаганням героїзації контроверсійних, сумнівних вояків або колаборационістів, що викликало справделиву критику й обурення не тільки єврейської громади.
Разом із тим, та не зважаючи на лобізм нардепа України О.Б. Фельдмана, міністр внутрішніх справ Ізраїлю Елі Ішай виступив різко протии відміни віз для українських туристів у звязку з тим, що «Україна є найпроблематичнішою країною у сфері работоргівлі та проституції», сказав Ішай. Питання не було вирішено і на засіданні кабміну ізраїлю 31 січня ц.р., а перенесено на 7 лютого.
Факт придбання Ігорем Коломойським, лідером Обєднанної Єврейської Громади України, телевізійних каналів «1+1» та «Кино», а також контроль над «Укрнафтою», свідчить про значну увагу олігрхів єврейського походження до масс-медіа та впливу на ситуацію в цілому напередодні другогу туру перегонів.
Адже саме запуск мультіплікаційного серіалу «Всех на дебати» (має відверто антисемітський душок) напередодні виборів на телевізійному каналі «Сіті» призвів до критики України в плані тиражування антисемітскьих матеріалів (скоріше за все – це провокація, запланована хозяями телеканалу заздалегідь).
Відзначення 27 січня ц.р. Міжнародного Дня Голокосту в Києві завідчило відсутність єдності та заполітизованість єврейських лідерів та активістів, що знизило евективність міроприємства. Так, Єврейська Рада України, яку очолює Ілля Левітас, провела вечір із презентацією книги І. Левітаса, присвяченої Праведникам (видано двома мовами), на якому були присітні чимало дипломатів та громадських діячів. Єврейский фонд України, очолюваний Аркадієм Монастирським, провів меморіальний вечір на базі інституту політичних та етнонаціональних досліджень імені Кураса НАН України, презентативність якого, за даними різних експертів та спостерегачів була значно меншою.
Характерно, що за характером виступів, конкретні виступаючі в Музеї історії ВВВ громадські діячі закликали до підтримки Ю. Тимошенко, а в Інституті Кураса – фактично В. Януковича, хоч це може не цілком корелювати із позиціями чи симпатіями організаторів.
В силу різних причин та факторів, кожен із єврейських «штатних лідерів» в цілому визначився із симпатіями, підтримкою конкретного кандидата в Президенти України (скоріше на рівні фінансової підтримки, та/або лобіювання та піар акціями за кордоном), як зазначено в моїх попередніх матеріалах, та/або «відкладають традиційно яйця у два кошики».
Кожен із основних кандидатів має не тільки єврейських консультантів та спонсорів, але й ізраїльських консультантів, які визначилися із своєю підтримкою.
Деякі ізраїльські консультанти та політтехнологи вплинули на характер перегонів, зіграли не останню роль в передвиборчій кампанії в Україні. Зокрема, Давид Едельман був консультантом та розробником законопроекту «Об основах предотвращения и противодействия пропаганде нацизма и фашизма в Украине», який було внесено на розгляд ВР України 20 жовтня 2009 року від імені депутатів «Партії регіонів». З самого початку розігрування ізраїльськими політтехнологами відбувалося маніпулятивне об’єднання імен Романа Шухевича та Сергія Ратушняка – що є відзеркаленням минулого та сьогодення української юдофобії. Пан Едельман також має відношення до ізраїльських публікацій щодо маніпулювання прізвищем Арсенія Яценюка авторами видання «Знамениті євреї України» - Олександром Найманом та Рудольфом Мирським. Він є автором публікацій та виступів проти героїзації українських націоналістів.
Вважаю, що саме подібні політтехнологи вірогідніше за все також стоять за маніпулятивною акцією розповсюдження плакатів та листівок у Львові та західному регіоні України, де закликають виборців не голосувати за Ю. Тимошенко «жидівку», що матиме певний вплив на пересічного виборця.

Суттєвий вплив на ситуацію здійснювали єврейські олігархи, яким нажаль, на відміну від російських єльценовських олігархів, вдалося зберегти суттєвий економічний та політичний вплив на ситуацію в Україні.

Таким чином, різні пересічні євреї та єврейські групи будуть голосувати  під час другого туру президентських виборів 7 лютого по-різному, не зважаючи на «домовленості» та/чи «заяви» їхніх штатних лідерів з кандидатами на посаду Президента України.

Інша справа - підтримка різними засобами потрібних кандидатів конкретними олігархами, з якою вони визначилися у 2009 році. Разом з тим, лобіювання тривалий час нардепом України Олександром Фельдманом інтересів Юлії Тимошенко не принесло бажаного результату Юлії Тимошенко в Ізраїлі, де перемогу в цілому одержав Віктор Янукович. Так, за Януковича проголосували 310 виборців, за Тимошенко – 127, за Тигіпко – 76, за Яценюка – 51).
 
Але цей результат є не стільки заслугою команди В. Януковича, скільки характером та складом так званих «російських євреїв» Ізраїлю , тобто тих, перш за все застарілих, хто виріс та поділяє радянські цінності та стереотипи. Отже, в Ізраїлі найбільш вірогідним є повторення в цілому результатів голосування, де більшість набере В. Янукович.
Цілком вірогідно, з урахуванням викладеного, це корелюватиме і з уподобаннями більшої частини єврейських організацій України, оскільки більшість із них є людьми похилого віку із елементами радянської ментальності.

Заступник голови Центрвиборчкому Андрій Магера підтвердив 6 лютого нашу думку про те, що, що кандидат, який програє на президентських виборах, подасть позов у ВАСУ про визнання дій ЦВК зі встановлення результатів виборів незаконними.
 
Будь-який результат не призведе до тривалого політичного перемир'я в Україні за сучасних умов.