За вікном гамують гамір віти втомлені берези. Я підхожу до чемболо ти підходиш до роялю.
Поміж нами - три століття, поміж нами прірва часу та місток тоненький долі та очей таємний посміх...
Я торкаю деку лютні, ти бандури пестиш струни. Ми обоє тайні руни в душах зморених ховаєм і читаємо прийдешнє. Ти в очах людей, я в звуках… Цю країну не покинем, що народжуються в муках...
Ми напишем дивну книгу про життя дерев і духу. Ти для мене будеш зором, я для тебе буду слухом. Ми заглянем в глиб криниці, повні пригоршні візьмемо зореносної… В правиці ти побачиш світла знаки...
Ми розчинимось в молитві та відродимося знову. І за нами тіні тіней оживуть, ввіллються в ріки і ми врешті зрозумієм, що з’єдналися навіки.
Реiнкарнацiя
© Copyright: Валентин Лученко, 2010
Свидетельство о публикации №210022400767
Свидетельство о публикации №210022400767
Рецензии
В "Ейдосонорній терапії" прочитала знайомі рядки і дового мучилась, силуючись пригадати автора.
за вiкHоM гаМують гаMiР
вiти втоМЛеНi беРези
Ти пiдходиш до РояЛю
я пiдхожу до чеМбоЛо
поМiж НаМи тРи стоЛiття
поМiж НаМи пРiРва часу
і Листок тоНеНький доЛi
і очей безсМеРтНий посМiх...
Аж раптом згадала: вранці прочитала "реінкарнацію" і вона залишилась в пам'яті.
Ладослава Идущая 27.02.2010 19:35 • Заявить о нарушении
за вiкHоM гаМують гаMiР
вiти втоМЛеНi беРези
Ти пiдходиш до РояЛю
я пiдхожу до чеМбоЛо
поМiж НаМи тРи стоЛiття
поМiж НаМи пРiРва часу
і Листок тоНеНький доЛi
і очей безсМеРтНий посМiх...
Аж раптом згадала: вранці прочитала "реінкарнацію" і вона залишилась в пам'яті.
Ладослава Идущая 27.02.2010 19:35 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.