Я не знаю де межа
Між снами, де зорі
мов краплини дощу
Кажанами стукають у вікна
І дощами днів,
Де сонячне сяйво
Накидає барвисте павутиння
На вільжисту траву
Я не знаю де межа
Між моїми словами
Теплими і лагідними
Мо’ вранішнє молоко
І моїми вчинками
Різкими і колючими
Ніби серпнева роса,
Що випадає з вересневих туманів
Я не знаю де межа
Між світлими днями,
В яких спокій мудрості
Пробиває броню байдужості
І терпкими сутінками
Повними відчаю
І безсилля
Спинити Колесо Білки
Я не знаю де межа
Між краплинами крові,
Що стікають
В келих Часу
І папороть-маками,
Що квітнуть раз на рік,
На Іванів День,
Прихід якого ніхто не знає.
Я не знаю де межа
Між моєю могутністю
І моєю неміччю.
Я не знаю де межа
Між завтрашнім вчинком
І вчорашньою мрією.
Я не знаю де межа
І відчуваю безмежжя
Острівця ковилу,
Серед розораного степу…
МЕЖА
© Copyright: Валентин Лученко, 2010
Свидетельство о публикации №210030500978
Свидетельство о публикации №210030500978
Рецензии