У Сонця повінь, в мармурову залу залиту поглядом твоїм заходять лицарі у латах.
Лататтям квітчані шоломи, троянди у руках, лілеї в люстрах.
Королі на чатах з-за рам портретних виглядають...
Даю тобі обітницю, о Леді, Господарко думок моїх і мрій таємних,
я є один із тих, чиє обличчя навіки сховане за маскою із криці,
тож буду честь твою до віку берегти. Іскриться погляд мій, горить кольчуга срібна
коли захожу в зал опівдні...
Вже тричі дзигарі на вежі били, я дев'ять буду слухати разом з тобою... Хіба не радість це, не щастя удари серця рахувать Твої?
Лицарське
© Copyright: Валентин Лученко, 2010
Свидетельство о публикации №210030800724
Свидетельство о публикации №210030800724
Рецензии
Дякую! Буду радий, якщо мої тексти Вам у тому допоможуть. :-)
Валентин Лученко 08.03.2010 21:07 Заявить о нарушении
Валентин Лученко 08.03.2010 21:07 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.