Рукопис Войнича - мiркування щодо реконструкцii

Начало на русском языке:
- Из опыта расшифровки - Рукопись Войнича http://www.proza.ru/2010/03/02/839
-„Рукопис Войнича” - міркування щодо реконструкції  http://www.proza.ru/2010/03/10/341
- Алфавит Дж. Стойко http://www.proza.ru/2010/03/02/931
- Таблица графем - Рукопись Войнича http://www.proza.ru/2010/03/10/361
-  Ілюстративні матеріали 
- в повному обсязі якісний до стор. 77v, 77r -
   http://www...        
26/01/2011 Новое Рукопись Войнича - расшифровка первых 20 страниц http://proza.ru/2011/01/26/1215
***

16.03.2014г. Новое объявление!!!

Уважаемые друзья , просил бы Вас всех помочь мне выдать в виде бумажной книги, а не только как интернет издание в виде электронной книги, версию прочтения т.н. " Рукописи Войнича ". Этот труд был завершен в начале февраля с.г. и сейчас есть предварительная договоренность с редакцией научного журнала при Киевском университете "Язык и история", что они готовы напечатать книгу, но нужны средства. Более половины нужной суммы члены редколлегии берут на себя, но от автора реконструкции (то есть меня) также требуется долевое участие. То есть мне нужно, по предварительным расчетам, внести где-то около 15 тыс. грн. (около $ 1,7 тыс.), которые я сейчас пытаюсь найти, или как-то накопить. Поэтому прошу, можно ознакомиться с текстом книги по ссылке ниже и прошу распространять среди своих знакомых эту инфу, как говорится обеспечит рекламу :). Возможно, удастся таким образом накопить необходимые средства и выдать хотя бы экземпляров 500 этой книги.
Если у Вас есть средства на подобную благотворительность, или собственные издательские возможности,готов к общению и сотрудничеству.

Версия полного прочтения текста Рукописи см.:
Чар Книга 1.0: О вере и волю.

      ***
Шановні друзі, просив би Вас усіх допомогти мені видати у вигляді паперової книги, а не тільки як інтернет видання у вигляді електронної книги версію прочитання т.зв. "Рукопису Войнича". Ця праця була завершена на початку лютого ц.р., і зараз є попередня домовленність із редакцією наукового журнала при Київському університеті "Мова і історія", що вони готові надрукувати книгу, але потрібні кошти. Більше половини потрібної суми члени редколегії беруть на себе, але від автора реконструкції(себто мене) також вимагається долева участь. Тобто мені потрібно, за попередніми розрахунками, внести десь біля 15 тис. грн. (тобто десь $ 1,7 тис.), які я нині намагаюсь знайти, чи якось накопичити. Тому прошу, можна ознайомитись із текстом книги за посиланням нижче і прошу поширювати серед свої знайомих цю інфу, як то кажуть забезпечить рекламу :). Можливо, вдасться в такий спосіб накопичити потрібні кошти і видати хоча б примірників 500 цієї книги.
Якщо Ви маєте якісь кошти на подібну благодійність, або власні видавничі можливості, готовий до спілкування та співпраці.

Версія повного прочитання тексту Рукопису див.:
Чар Книга 1.0: Про віру і волю.

***
 
„Рукопис Войнича” - міркування щодо реконструкції
 
                Мудрий мислить ясно; хто ясно мислить, той пише простір.
*** 
В чому причина, що зараз можна говорити лише про „перше наближення” стосовно можливості читати текст на сторінках цієї рукопису-книги?
Найменувати яку з’явилась добросердна потреба не «рукопис Войнича», як це прийнято зараз. Вже після декількох тижнів заглиблення у реконструкцію тексту оригіналу, від першого осягнення дивної магічності такого тексту, який мимоволі захоплює і притягує зовсім незвичним способом викладення думок, виникла потреба називати - хай лише для самого себе! - не „рукопис Войнича”, а Книга чарівниця. Або Чар-Книга. Хоча зрозуміло, що про остаточну назву даної книги можливо говорити лише після отримання уявлення щодо всього тексту.
***
Про що можна поки що говорити щодо причин?
Дуже схоже, що принципи передачі інформації за допомогою графічного фіксування слів (письмо, писемність), які наявні у ЧК не вірно розуміти як «шифрування». Таке сучасне судження є наслідок традиції середньовічного сприйняття життя. Часів, коли стало прийнято приховувати свої думки від інквізиції. Але дана книга, наскільки про це свідчать тексти навіть тих сторінок, які вже опубліковані, важко віднести до часів середньовіччя.
Дуже схоже, і як про це можна пересвідчитись за «світоглядним варіантом» реконструкції, що текст ЧК було записано ще за дохристиянських часів, як мінімум для Русі. Хоча, можливо, і ще раніше.         
***
Питання: коли, ким вона була написана, скільки написаних таким письмом рукописів існувало, - звичайно, цікаві питання. Але не це є найбільше цікавим у проблемі осягнення, прочитання тексту рукопису ЧК.
Питання полягає в тому, що треба говорити про декілька необхідних рівнів уточнення щодо самого методу реконструкції. Першим є питання щодо самої абетки-відповідника, яку запропонував Дж. Стойко. Слід зважити, що за його абеткою допускається можливість варіацій певних літер. Так, літери К і Х мають за абеткою однаковий варіант написання. Для літер С, Г та Ш існує поки що не визначена подібність написання графем у оригіналі.
Таким чином, існує питання аналізу і уточнення самої абетки-відповідника. В ході реконструкції певних сторінок були напрацьовані деякі власні уточнення графем, що подано в таблиці, в порівняні з наданими у абетці Дж. Стойко.
 

Таблиця графем в порівняні з наданими у абетці Дж. Стойко
В цій таблиці також надані ті припущення щодо відповідного прочитання деяких подвійних сполучень окремих графем, які досить часто зустрічаються у тексті. Наскільки правомірно саме таке тлумачення – питання відкрите. Але у наданих раніше текстах реконструкції стор. 77 дотримувався саме такий порядок літер.
В першу чергу це стосується графеми-сполучення, яку за моїми припущеннями треба визначати як ПД (а не ДП) і розуміти як прийменник під,- піді,- підо- (наприклад: піді-йти, під-няти тощо). Треба зауважити, що у „Послання оріян хозарам”, скільки можна стверджувати завдяки вибірковому аналізу, Дж. Стойко по-іншому трактував таке сполучення, а саме як ДП. Відповідно, і добирались слова.
У „ Гора Ора” В. Осипчука-Скоровода також частіше такі місця прочитувались за варіантом ДП.
***
Другим рівнем необхідних уточнень є потреба графологічної експертизи тексту за сучасними методами. Аби мати певний науково обґрунтований варіант набору літер кирилиці. Можливість порівняння, хто яку літеру бачить, кожний по-своєму розглядаючи, надано в ілюстративних матеріалах до стор. 77r (порівняння набору літер з варіантом наданим у „Гора Ора”).
Цілком зрозуміло, що похибки на цих  двох рівнях мають найбільший вплив на подальшу працю щодо отримання достовірного змісту тексту-реконструкції. Бо саме ці помилки (особливо на рівні абетки) будуть мати системний характер, призводити до значного відхилення тексту саме в розумінні змістовного напрямку.
Навіть вибірковий аналіз дозволяє стверджувати, що сам Дж. Стойко досить вільно „переводив” у літери кирилиці ту чи іншу літеру оригіналу. Думається, якраз це значною мірою і позначилось на появу такого тексту «Послання оріян хозарам», що викликає непорозуміння і сумніви. Аналіз відповідних місць у рядках реконструкції і оригіналу показує, що застосування таких слів, як „хозари”, „совість”, „Суст”, „Коза”, викликають питання щодо підстав для утворення таких слів. Скажімо, для утворення слова ХОЗАР потрібна група приголосних ХЗР. В оригіналі бачимо літери ХБР (або КБР – згідно допущень за абеткою). Для слова СУСТ потрібно мати ССТ. В оригіналі у цих містах є СТ. Подібна суперечливість існує і для КОЗА, СОВІСТЬ.
Тобто, якщо слідувати правилу „з точністю до титли”, то слова-поняття, які мають характер знакових у «Послання оріян хозарам», швидше всього відсутні за текстом оригіналу.
До цього можна додати, що схожі невідповідності приголосних у словах реконструкції Дж. Стойко із приголосними в оригіналі не поодиноко зустрічаються і для інших слів. Саме така невідповідність, як думається, стала тією головною методичною причиною, яка і обумовила появу відомого нині змісту даної реконструкції.[1]
Можливо, подібне відбувалось в силу тих варіантів „розшифрування”, які передували спробі Дж. Стойко. Відомо, що той же В. Ньюболд (W. Newbold), текст реконструкції якого вважається й до сьогодні єдиним повним варіантом реконструкції всієї книги, застосовував різні „маніпуляції” у своїй методиці для отримання змістовного тексту: переставляв літери оригіналу, відкидав якісь, як зайві, бо на його думку вони писались аби „засекретити” текст тощо.
 
Ці приклади наведені для того, щоб наголосити на важливості науково достовірного визначення кожної літери оригіналу. Оскільки неточність визначення, навіть однієї якоїсь літери у рядку, стає основою для появи варіантів таких слів, які будуть вносити відхилення у зміст. З цієї ж причини зрозуміла принципова неможливість за жодних умов ні додавати, ні відкидати якісь приголосні, наявні у оригіналі, як це вже вказувалось.
***
Ще одним рівнем наближення, наскільки маю розуміння з особистого досвіду реконструкції, є питання правомірності застосування якогось одного слова, із відповідного набору можливих слів. Як видно з наданих ілюстративних зразків реконструкції окремих рядків (див. в кінці), у питанні добору можливий слів - відповідно до наявних літер ! – існує своя особливість. За варіантом, писати «пан» чи «пані», коли є ПН, «витяни», «витни» чи «втяни», коли є набір літер ВТН тощо. До цього треба додати, що далеко не всі можливі варіанти слів увійшли до зразків, що подаються в цій публікації, навіть з тих, що були знайдені на рівні „обмеженого пошуку”.
Втім, у питані пошуку і добору потрібного слова криється не просто проблема знаходження вірного тексту, за цим відкривається справжнє диво – магічність письма, яке здатне явно відобразити магію, вочевидь показати чарівність самого Слова. Саме це диво такого способу запису Слова викликало потребу називати цей рукопис Чарівною Книгою. Тому що Чар-Книга написана таким способом, який дозволяє зовсім під незвичним кутом зору побачити, відчути магію, чарівність того природного явища, яке ми визначаємо поняттям Слово. Зрозуміти, що ті, хто знав таке письмо і їм користувався, володіли іншим способом мислення, ніж сучасне. Бо ця книга свідчить, що вони усвідомлювали у Слові ті властивості природи – багатомірність, існування просторів з різними системами координат, незмінні величини, інваріант, варіаційна множинність, - які сучасні люди осмислюють головним чином через уявлення здобуті за допомогою математичних та фізичних уявлень значно пізніше. Ті, хто писав і читав такі тексти як у Чар-Книзі, усвідомлювали у Слові ці властивості природи – знали і володіли.
В той же час для сучасного людства ці ж властивості Слова виявилися втраченими. Про це, як мінімум, свідчить сучасне узвичаєне письмо. Хоча не тільки це. Оскільки письмо є відображення відповідного способу мислення.
Як на мене, це найголовніше диво, яке відкривається, якщо почати читати цю книгу. Справді, Чар-Книгу – бо вочевидь відкривається, що сучасне письмо є «одномірним» у порівнянні з тим, яке існувало колись в давнину. Яким звично користувались, як це, на мою думку, свідчить цей рукопис. Інша справа, де заховані, чи ким знищені інші тексти такого ж письма…
Навіть доторкнувшись, на рівні якогось одного десятку сторінок, до такого володіння Словом, його записуванням, прокидається невтримне бажання вести розмову про чарівність та магічність людського розуму, про цю природу Слова. Того Слова, яке за висловом відомого психолога є «організатором мислення», але яким сучасні люди, фактично, не володіють, як це виявляє Чар-Книга.
Хочеться говорити, але… Зараз багато говорити щодо світоглядних основ, які мають відкритися за допомогою Чар-Книги, якраз той варіант, що відповідає деякій формулі стосовно розмов про незвідане: багато говорить той, хто мало знає.   
***
Існують й інші питання, припущення, які виявились в ході опрацювання деяких сторінок Чар-Книги, але які можуть бути цікавими лише для тих, хто сам спробує здійснити реконструкцію цього тексту. Деякі особисті «знаю як» - „know how”,- що також з’явились в ході реконструкції, можна побачити у тому ж робочому доповненні до абетки. Подібні припущення потребують ще свого критичного осмислення та уточнення. Але, можливо, це допоможе комусь у його прагненнях та спробах знайти та прочитати свій текст у Чар Книзі.
***
Як на мене, це більше, ніж цікаве заняття, особливо для тих, хто полюбляє розгадувати кросворди, шаради, або розважатися іншими варіантами на кшталт „відгадай слово”. В тексті Чар-Книги криється не просто „клондайк” для таких любителів, але і варіанти суто особистого прочитання тексту, який саме через це і можна називати магічним або чарівним. Дозволяю собі таке стверджувати, як людина, котра ніколи в житті не любила розгадувати якісь кросворди, ніколи за власним бажанням цим не займалась. Але вже точно знаю одне. Чи вдасться мені прочитати всі сторінки Чар Книги хоча б в одному тематичному напрямку з тих двох, які десь визначились, - не знаю, але одне вже зрозуміло – цю книгу треба читати в будь-якому випадку. Чи встигну прочитати повністю, чи то будуть лише певні десятки сторінок – не це головне. Почавши читати цю книгу, вже не можна відкласти її недочитав, як чийсь роман чи науковий фоліант.
Бо читати і думати над нею можна десятиліттями...
Справа тут, навіть, не в тому, що за певними легендами цю книгу в середньовіччя продавали вельможним особам, оскільки в ній криється рецепт «вічного життя». Хоча наявність у тексті слова-поняття «сома», про правомірність чого можна досить впевнено говорити вже й зараз (див. варіант реконструкцію стор. 77 «рецептурного характеру»), свідчить якраз на користь такої легенди. Відомо, що саме найменування «сома» за Відами - це напій, яким живились безсмертні боги. Він же згадується і у «Велес Книзі», як священний напій, що дозволяє омолоджувати організм і значно продовжити земне існування.
***
Отже, для наступного усвідомлення тексту, тій природній магії самого Слова, яка відкривається саме завдяки цьому рукопису-книзі, вкрай важливо отримати достовірний набір можливих слів у кожному рядку, для кожної сторінки. Цілком зрозуміло вже зараза, що це питання заглиблення у ту мовну скарбницю, яка, в першу голову, збережена саме в українській народній культурі.
Причому заглиблення на рівні тих різних т.зв. діалектичних слів-понять, які ще й сьогодні присутні по різним куточкам України, до глибини відновлення тих мовних розрізнень, які існують у селах, що знаходяться поруч.
Подібний пошук можливих слів для різних сторінок Чар-Книги, при правильному методичному заохочені фахівців освіти, міг би стати і цікавим заняттям для школярів, студентства, і корисним щодо оволодіння рідним Словом. Цікавим в силу тієї „таємничості”, а корисним, бо за цим криється не тільки відкриття, що рідна бабуся чи сусідка використовує давні і дивні слова, які мало хто вживає. Що це не якась «малокультурна сільська говірка», бо ці слова у Чар Книзі посідають чільне місце поруч із іншими можливими словами. Ці слова з тої культурної давнини, всі знання про яку, для сучасної людності, складаються і вкладаються у відомому вислові з біблії: «спочатку було Слово».
Сучасні інтелектуали різних країв швидше погоджуються у своїх пошуках знань на формулювання про «велику загиблу цивілізацію», «мова народу, який існував в прадавні часи, але загинув», «написано на священій мові невідомого народу» і, навіть, «мова інопланетян», ніж дати собі раду осягнути, яку саме мову вони не поспішають вивчати.
Думається, що Чар-Книга чудовий, очевидний зразок для осмислення, яку саме інтелектуальну потугу несе в собі живе українське слово. Якого ґатунку таємничі знання можуть стати відкритими для очей думаючих людей, шукаючих духовного розвитку як особистого, так і для своїх власних народів, за умови володіння саме культурною традицією української мови, - достатньо характерно показує саме історія намагань прочитати рукопис за різними підходами та опираючись на здогадки щодо можливої близькості і давніх мов, і латині, і мов англійської, включаючи й останні «перспективні намагання» щодо китайських ієрогліфів та інше. По-своєму було б цікаво дочекатися подібних здобутків на рівні хоча б декількох сторінок. В першу чергу для мов, які мають близькість до коренів українського Слова. Наявність за Дж. Стойко абетки-відповідника для латиниці дає свої можливості для цього.
 Для молоді, особливо вже студентства, за цим криється можливість розкрити зовсім незвичний спосіб мислення через усвідомлення багатомірності Слова.
***
В чому полягає принципова важливість отримання достовірно можливих слів для кожного смисл-блоку, кожного рядка, сторінки?
Надані раніше варіанти прочитання одного й того, здавалось би, тексту різними людьми, дозволяють вже зараз говорити про наявність смислової та змістовної множинності. Така можливість обумовлена самим принципом письма, яким написана Чар-Книга (далі - ЧК).
В силу власного досвіду опрацювання оригінального тексту ЧК і отримання певних варіантів, як існуючих паралельно двох текстів, що мають змісти різної спрямованості (які визначено як: світоглядний і рецептурний), виявились певні міркування щодо такого ефекту смислової «неоднозначності» тексту ЧК. Тим більше, що на таку властивість тексту вже звертали увагу деякі дослідники (В. Ньюболд - W. Newbold - та інші), зазначаючи проблематичність щодо отримання варіанту «однозначно» зрозумілого тексту.
***
Справжня магічність, чарівність тексту, самого такого письма свідчить, що воно застосовувалось не для «шифрування», а для забезпечення передачі думок на письмі за незвичними для людей сучасного виховання уявленнями про природу Слова. Забулим, але не втраченим остаточно, як свідчить сама ЧК.
На рівні саме запису думок та їх прочитання. При цьому, здається, логічним і правомірним є думка, що властивість Слова записаного є лише певним відображенням, насправді, того, що має усвідомлюватись як природна властивість самого Слова. Тобто Слова, як одного із явищ природи.
Що природа має такі властивості, як вже зазначалось, люди сучасної культури звичніше уявляють через математичні та фізичні теоретичні погляди, які сформувались значно пізніше того часу, яким навіть зараз прийнято датувати час з’яви ЧК.
Наразі, ці уявлення для сучасних людей наче не мають відношення саме до природи Слова.
Що мається на увазі? Текс ЧК написано таким чином, що передбачає і обумовлює варіаційну множинність свого прочитання. Ті, хто так писали, а потім читали – усвідомлювали цю властивість текстів. Вони не могли цього не усвідомлювати, бо не використовували б саме таке письмо. Коли графічно фіксуються тільки приголосні звуки-літери. Це не просто дивацтво, чиясь особиста примха чи „шифрування”. Це свідчення давнього усвідомлення Слова.
А це усвідомлення було основане на усвідомлені саме природи Слова. Тобто, що подібне є властивістю всіх без винятку слів. Щоб ця властивість працювала в явному вигляді, це забезпечувалось через написання слів без голосних. Зауважимо зразу, що сучасна писемність також утримує подібну властивість, але в значно більше прихованому, латентному, як кажуть, вигляді для особистого усвідомлення.
***
Що це за властивість? Певний варіант, коли кожний читач, в силу особистого свого інтересу, свого власного погляду отримує можливість й прочитати (побачити) те, що його цікавить у певний момент його життя. Тобто кожний читач, читаючи по одним і тим же літерам, читає „свій” текст. Той, хто вміє змінювати свій кут зору (змінювати свою внутрішню систему координат), має можливість читати тексти різного змісту, тематики, сенсу-смислу. Маємо зразок, як Слово являє собою множинність. Приклад варіаційної множинності записаного тексту, а не тільки, скажімо, для часово-просторових уявленнях сучасної фізики, або в якихось математичних теоріях про властивості n-мірних величин.
Існуючі варіації можливих слів ( див. ілюстративний матеріал до стор. 77), дозволяють говорити, що запис тексту лише за допомогою приголосних є саме тим засобом, який дозволяє одночасно (!) записувати тексти різної тематичної спрямованості. Отже, записаний в такий спосіб текст має властивість множинності змісту. Іншими словами, в одному і тому ж рядку, за допомогою одного й того набору літер, розбитих на певні блоки, подається певний логічно ув’язаний текст на різні тематики, отже різного змісту. Кожний з яких ще може мати й свої варіанти видозміни і сенсу, і смислу.
Дуже ймовірно, що наведені два варіанти – «світоглядного» та «рецептурного» характеру – є лише ті теми, які, що називається, знаходяться на поверхні. Хоча для цього теж була потрібна своя „переюстировка” бачення, певна внутрішня зміна кута зору, досвід чого і дозволив замислитись над подібними питаннями. Що ж це за диво таке - цей текст?
***
В сучасних теоретичних роботах літературознавців прийнято користуватись поняттям „множинний зміст”, „багатоваріантність”. Втім, застосування цих термінів для осмислення романів чи якихось текстів, створених через узвичаєний спосіб письма, вказують, що множинність змістів такого запису, який має місце у Чар-Книзі, знаходиться просто поза межами уявлень сучасних дослідників. Багато сказано, та мало мовлено з того, що вимовно – якесь таке враження викликають літературознавчі теоретичні роботи на подібні питання, з якими вдалось познайомитись.
Проте, самі перші приклади з Чар-Книги дозволяють думати, що, скажімо, ідея М. Бахтіна щодо „створення поліфонічного роману” якраз і може бути реалізована через таке письмо. Власне кажучи, ЧК і є прикладом саме поліфонічної книги, в тому розумінні, про який, схоже, й не мріяв М.Бахтін, і не міг мріяти. Оскільки орієнтувався на сучасну письмову традицію, яку саму можна розглядати, швидше, як приклад монописьма у порівнянні з письмом, яким написана ЧК – яке, що називається, саме являється поліфонічним письмом.
***
Існують певні сподівання, що читання й вивчення ЧК дозволить просунутись у розумінні реалізації ідей не тільки в гуманітарній сфері. Думається, що текст ЧК може дозволить появитися якщо не окремій дисціпліні, то певного курсу щодо „філософія Слова”. Для осмислення, в чому заключається властивість тексту ЧК, цілком доцільною уявляється можливість взяти за аналог фізико-математичні уявлення про інваріант[2], багатомірність простору. Бо написаний текст ЧК є саме інваріантом, який не змінюється, потрапляючи на очі різних спостерігачів-читачів, які знаходяться у „різних системах координат”. В даному випадку - будь-якого читача можна вважати певним „спостерігачем у особистій системі координат”. Більше того, ЧК дозволяє проявитися цій різниці у вигляді порівняння, що прочитує кожний з читачів. Дуже можливо, що за цим криються цікаві можливості для психологів, вчителів щодо осмислення та розвитку світоглядного стану дітей, певних груп фахівців.
Таким чином, властивість Чар Книги, що кожний читач, який береться її читати, буде читати свій зміст, в силу свого певного особистого запиту, кута зору, відповідає тим же уявленням про властивість певного інваріанту, який сам по собі не змінюється для різних спостерігачів, але водночас, кожний спостерігач бачить його по-своєму в силу того, що кожний знаходиться в своїй системі координат.
***
Як на моє розуміння, реалізація такої властивості Слова через певний спосіб письма – є головна магія Чар-Книги. Через усвідомлення якої можна перейти до відновлення усвідомлення магії Слова. Оволодіння такою чарівністю Слова, таким характерництвом, через переосмислення понять в тому глибинному розумінні, про що висловлювався той же Конфуцій. А на цій підставі - відкриття в собі іншого мислення.
Цей рукопис передає нам через віки те магічне знання Слова, яким володіли і користувались відаючі. Слова, як природного явища, яке несе в собі, в своїй формі ті властивості, що нам поки звичніше усвідомлювати, як певні математичні абстракції про n-мірний простір або фізичні уявлення про простір-час. На основі тієї ж теорії відносності, для пояснення якої використовуються якраз уявлення про спостерігачів у різних системах координат.
***
Говорячи про питання здійснення реконструкції тексту Чар-Книги, ми дотикаємось до питання Слова зовсім в іншому, незвичному розумінні. Нам можуть відкритись, що називається, зовсім інший рівень мислення через усвідомлення того знання Слова, про яке, як на моє розуміння, вже засвідчує рукопис.
Можливо, ці узагальнені міркування передчасні, потрібно мати більший «масив даних». Подальше напрацювання різних прочитань сторінок має роз’яснити, наскільки правомірні такі уявлення щодо тексту ЧК, тобто того способу письма яким написана ця книга. Можливо, справа тут полягає не тільки у способі письма, а ще й у певному способі мислення, отже побудови словосполучень.
З цього приводу цікавою і слушною є думка одного з дослідників манускрипту Жака Гі (Jacques Guy): „Манускрипт Войнича — це відображення нашого повного невігластва по відношеню до того, що таке мова, та що її створює такою, що відрізняє мову від абракадабри. Ми не спроможні її пояснити, не можемо зрозуміти, просто тому, що у нас не вістачає необхідних знань”.
 
***
Цікавим пошуком для розкриття «таємничого тексту», саме в розумінні багатомірності Слова, може стати певний підхід, який стосується уявлень про обов’язкову паліндромність[3] у "Орійська Ідеологія» (див. Розділ 1 Національні Духовні Орієнтири  http://h.ua/story/42750/ ) . Певні напрацювання щодо переосмислення понять за цим методом розкриття слів були використані при здійснені реконструкції.
Щодо паліндромної властивості Слова взагалі, як природного явища, дозволю собі звернути увагу на певні факти, які по-моєму дають також красномовне свідчення щодо того, яка мова серед усіх мов найбільше утримує в собі «магічність письма». Не претендуючи на всебічне вивчення та осягнення даного питання.
Вже існуючі у літературі приклади паліндромів на різних мовах, дозволяють, як на мене, запитатись, на якій мові вдалося більше всього створити таких форм взагалі і у варіанті віршів? З відомого мені, складається враження, що саме українською мовою „чомусь” створені такі віршовані зразки, які фактично відсутні у інших мовах. Це не просто якісь окремі фрази, як наведений епіграфом вислів – Ор дума мудро. Чи на зразок відомих варіантів: «Madam I`m Adam», або «Я иду с мечем судия». Або вірші на рівні двох, в кращому разі, чотирьох рядків, не дуже виразного загального смислу. Мова йде саме про вірші, хоча найбільша паліндромна композиція десь у 100 тисяч слів створена англійською мовою, як і роман-падіндром.
За останні часи в Україні з`явилась своя «купа не мала» авторів, які показали зразки віршованих паліндромів на рівні строк, які цілком відповідають сучасним уявленням про цілістний вірш. А подекуди й поеми. При цьому не тільки кількістю строк вражають ці досягнення, у порівняні із досягнутими зразками на інших мовах, але й змістовною цілісністю, смисловою поєднанністю всього тексту.
Якщо розуміти, що подібні «літературні раки» є не просто розумовою забавою окремих осіб, а свідченням можливості тої чи іншої мови до отої обопільної властивості слів, про що було сформульовано у відомому вислові «Слово Моє – меч обосічний» (за певним уточненням цього вислову в силу дискусій стосовно «язик» чи мова).
Бо сучасні зразки паліндромів – це свідчення щодо можливостей вже сучасної фонетико-граматичної форми слів.
Говорячи про можливість ефекту паліндромності слів завдяки саме письма ЧК, є всі підстави передбачати ще більші можливості множинності і змістів, і смислів, і сенсів, і тем.
***
На закінчення, можна зазначити, що завдяки особистому досвіду реконструкції деяких сторінок Чар-Книги, результати по двом з яких надані для ознайомлення в даній публікації, склалось доволі вагоме переконання, що принципово цей текст читається саме за тим підходом, який був запропоновано Дж. Стойко. Тобто, принципово можна стверджувати про можливість прочитання всього тексту.
Інша справа, що для створення тексту на рівні науково обґрунтованої версії для широкого кола читачів потрібні не поодинокі зусилля. Тому питання, коли може з’явитись реконструкція всього тексту цього рукопису, як на моє розуміння, швидше питання організаційне.
Чи буде при якомусь університеті чи науковому інституті створена певна, як уявляється, невелика група, що має дозволити в досить обмежений термін вирішити це питання, - зараз хотілось би закінчити іншим. Звернути увагу і зацікавити якомога більшу кількість, в першу чергу, молодих людей до цієї Чар-Книги.
Щось на кшталт: не пропустіть нагоду доторкнутись власним розумом до магії Слова. Щодо любителів кросвордів, шукачів „древніх таємниць”, як на мій розсуд, – в цьому тексті вас чекають більше ніж „солодкі муки” пошуку потрібного слова ~:-)
Хоча є тут і інше.
Бо як було мовлено в другому місці: звуть – ніжно, ведуть – пішно. ~:-{()   
***
 
Ілюстративні матеріали до стор. 77v  - 10 перших рядків  див. через Перелік публікацій      
Ілюстративні матеріали до стор. 77r  - 10 перших рядків   
 
[1]Бажаючи можуть дослідити такі місця за реконструкцією Дж. Стойко і відповідних сторінок оригіналу, що зберігається у бібліотеці Йєльському університеті ( США, Yale Library ), а фотокопії сторінок є в інтернеті -
[2] Інваріанти [ лат. invarians (invariantis) - незмінний ] – величини, співвідношення, властивості тощо, які не змінюються від тих чи інших перетворень змінних, пов’язаних з ними, напр. коли змінюють систему координат» (Словник іншомовних слів, Київ -1977 – 775 с.)
Інваріант  (рос. инвариант, англ. invariant, нім. Invariante f) — термін, що використовується в математиці та фізіці, а також в програмуванні, означає щось незмінне. Інваріант – число, вираз тощо, які пов'язані з деяким математичним об'єктом і не змінюються при певних перетвореннях. Наприклад, віддаль між двома точками площини є інваріантом при перенесенні або повертанні системи координат; площа будь-якої фігури, кут між двома прямими – інваріанти руху. ( з Вікіпедії )
[3]  Паліндром, перевертень, рак літеральний, паліндромон (від грец.  — «назад, знов» та грец.  — «біг») — слово, словосполучення або віршований рядок, що однаково читається в обох напрямках (зліва направо та справа наліво).( з Вікіпедії — вільної енциклопедії )
 (http://uk.wikipedia.org/wiki/  )
Інший варіант подання матеріалу:
початок див. Чар-Книга. З досвіду розшифрування „Рукопису Войнича” http://h.ua/story/258170/
продовження „Рукопис Войнича” - міркування щодо реконструкції
  http://h.ua/story/259704/
 
Ілюстративні матеріали 
- в повному обсязі якісний до стор. 77v, 77r -
   http://www... 

26/01/2011 Новое Рукопись Войнича - расшифровка первых 20 страниц http://proza.ru/2011/01/26/1215