Немного из Павла Глазового 12

СЮРПРИЗЫ   

Возвратился муж домой - был в дороге дальней,
Изморился и заснул лишь дошел да спальни.
Утром сразу - Как дела? – Женушку спросил он –
Туфли новые надела, где ты их купила?
А жена: — Это сюрприз. Не поверишь сроду 
Вышла вечером - лежит сверток возле входа.
В свертке новенькие туфли в ленточках и стразах, 
Примеряю —  мой размер, словно по заказу.
Верю, верю – молвил муж, - в  чудо непростое.
Видно, кто-то разыграть хочет нас с тобою.
Я проснулся, ведь не сам, кошка разбудила. 
Из-под нашего дивана мне сюрприз тащила. 
Что-то емкое, рябое, я смотрю — тельняшка. 
Но с размером почему-то вышла здесь промашка.
Перед зеркалом сюрприз сразу примеряю:
Посмотри - тельняшка мне пятки закрывает...

СЮРПРИЗИ

Повернувся чоловік з дальньої дороги.
Впав, заснув, бо так стомивсь — не тримали ноги.
Вранці жінку привітав:
— Як ся маєш, мила?
В тебе туфельки нові? Де ти їх купила? —
А дружина: — Це сюрприз. Не повіриш зроду
Вийшла вчора, аж лежить згорток біля входу.
В ньому туфельки нові, стрічкою обвиті.
Приміряю, а вони мов на мене шиті. —
Вірю,— каже чоловік,— вірю в це охоче.
Видно, хтось тебе й мене розіграти хоче.
Я ж прокинувся не сам, розбудила кішка.
Щось широке та рябе витягла з-під ліжка.
Я сюрприза розгорнув, а воно — тільняшка.
Тільки з розміром чомусь трапилась промашка.
Перед дзеркалом її взявся приміряти,
А вона мені, дивись, аж по самі п'яти.

Продолжение  http://www.proza.ru/2010/03/23/851