proKyiv. nostalgique. ua

Чи відаєш як ніжно шурхотить зів’яле листя у Петрівськім парку,

мій дивний, випадковий друже? У цій країні під кленовим листом не можеш видіти того,

як стертою бруківкою піднявшись на Трьохсвятительську, я трем тамую у душі,ступаючи на

Гірку ...


Мій Дивний-Давній друже, як солодко, як гірко цей трунок пити ностальґїі...

Через веб-камери шпарину на наш Майдан, спотворений мішком з грошима,часами заглядать...

О, не зносимо те бачити...То ж зором внутрішнім дивлюся на Андрія, по Десятинній до

Михайла на поклін іду...У Трапезній так завше тепло, тихо...

Господи прости, мою зневіру у щасливе майбуття оцього Міста, нашого Єрусалиму...


Рецензии
Я вчилась колись у Києві, а тепер та ж сама зневіра.Можливо, це така доля міст, що перетворились на монстрів.

Галина Пагутяк   20.04.2010 17:05     Заявить о нарушении
Монстри перетворюють міста на монстрів, ну а ті вже штампують нових монстрів по повній програмі...Якщо вже в Лаврі панують содоміти, то "тему" треба закривати...Сумно!

Святослав Синявський   20.04.2010 23:50   Заявить о нарушении
Якби то була не столиця, таких разючих змін напевно не відбулося.

Галина Пагутяк   21.04.2010 09:17   Заявить о нарушении