В жилах землі тече вода. В жилах людей струмує кров. В таїну їх мій дух загляда, вливаючись в ріку забутих мов. Стиха струмує в Долину Снів. Споглядач слухає, дивом снить.
Потік дарує чарівну мить рівну вікові останніх днів...Та не може, одначе, зрозуміть він і не можу, кволий, збагнути я: де вмуровано потайну кліть, у якій знемагає душа моя...
І холоне кров, і вмирає вода, і стогне граніт в серцевині гори.І в криницю пусту заглядає зоря. І дерева стоять без кори…
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.