Розбився лист, коли досяг кордонів...
Там тихо-тихо стало навкруги...
А Ти не спи, візьми мене в долоні,
Я з річкою з’єднаюсь навіки.
Розбився лист, потрапивши за обрій...
І тіло стало глиною в руках...
А Ти не спи, візьми мене в долоні
І виліпи для себе весь мій страх.
А потім – дзінь! – розбий його зі мною.
А потім – дзень! – розбий його в мені...
А Ти не спи – зліпи себе зі мною.
А Ти не спи. Побач себе в мені.
Розбився лист, коли досяг кордонiв...
© Copyright: Мария Кушмет-Небайдужа, 2010
Свидетельство о публикации №210040801431
Свидетельство о публикации №210040801431
Рецензии
